«Знаєте, раніше казали «великий російський балет», а нині кажуть «цікава українська музика», наприклад, і відкривають наші класичні твори. Тому так важливо в кожній країні робити Українські культурні центри і показувати, яку красу вміють творити українці. Ми нація креаторів. Війна – це не про нас. Наразі ми вимушені захищатися, але наша місія полягає у створенні та поширенні прекрасного, у різних проявах мистецтва. І нам необхідно показувати нашу країну в цій сфері. Тим паче, що чим краще Україну будуть знати з культурної сторони – тим більше буде надходити підтримки із закордону для здобуття скорішої Перемоги та розбудови в майбутньому», – секретар Ротарі клубу «Ларнака» та PR менеджер Українського соціально-культурного центру «Обійми Cyprus» Олена Ендрюс-Скаліодес.
Херсонка Олена Ендрюс-Скалідеос вже сім років живе у Республіці Кіпр. Однак жінка ніколи не забувала Батьківщини й постійно навідувалася в рідне місто до батьків та друзів. Крім того, до всього українського Олена привчила не лише двох синів, а й чоловіка-іноземця. Зокрема, в його шафі на почесному місці знаходиться вишиванка.
З початком повномасштабного вторгнення пані Олена стала волонтеркою, підтримуючи українських біженців та тих, хто не міг повернутися додому. А нині жінка всіляко сприяє популяризації української культури серед кіпріотів. Про волонтерство у перші місяці війни, підтримку українців урядом Кіпру та проведення творчих заходів з поєднанням двох культур, – далі у матеріалі.
«На другий день війни ми розгорнули волонтерський штаб»
«24-го лютого 2022 року мені подзвонила мама і сказала, що аеропорту в Чорнобаївці більше немає. В мене одразу проступили сльози, я відчувала немов мені «відрізали шляхи» до рідних. Саме в цей аеропорт я прибувала, аби познайомити батьків з чоловіком, потім з першим сином, мала плани на таку ж зустріч їх з другим синочком… Загалом було багато думок: чи побачу я рідний дім, чи виживуть мої близькі, що буде далі з Україною. Тому перший день повномасштабного вторгнення я просто проплакала, як й інші мої колеги. Але на другий день часу на це вже не було – в одну мить ми почали волонтерити цілим офісом», – згадує Олена Ендрюс-Скаліодес.
Пані Олена додає, рішення про волонтерство було прийнято через те, що в місцевих чатах почали з’являтися повідомлення від українців, які приїхали до Кіпру на відпочинок, лікування чи у відрядження на кілька днів. Люди не могли виїхати з острова та були вимушені залишитися тут на невизначений термін і потребували підтримки в житлі, одязі, навіть продуктах. За кілька днів у команди з’явилося ще більше роботи, адже до Кіпру почали прибувати перші біженці.
«Люди приїздили з різних міст, але найбільшим очікуваними для мене були херсонці. Мої рідні відмовилися виїжджати, бо це було для них дуже ризиковано та небезпечно. Тож кожного разу, коли я бачила земляків, відчувала електричний розряд по тілу… Ну і звичайно, багато розпитувала у них про ситуацію в місті, – ділиться Олена Ендрюс-Скаліодес. – Насправді, спершу ми не розуміли, що приїде настільки багато біженців. Хвилі евакуації тривали постійно і з кожним разом ставали все більшими, ми волонтерили 24 години на добу, 7 днів на тиждень».
В той період Олену дуже сильно підтримав її чоловік. Він майже повністю перейняв на себе усі зобов’язання по дітям: від забирання їх з дитячого садку до вкладання спати. Тим самим даючи жінці час для підтримки інших. Знаючі мову, місцеві закони, особливості культури, а також маючи чимало зв’язків – волонтерка допомагала вимушеним переселенцям як в гуманітарній сфері, так і в юридичній, соціальній, освітній, медичній.
«Люди були на стресі чи мали посттравматичні синдроми. Тому дуже багато було прохань про пошук лікарів, зокрема психотерапевтів аби виписати якійсь заспокійливі чи антидепресанти. Швидко знадобилися і дитячі психологи, адже деякі з дітей перестали говорити, заїкалися, постійно плакали чи погано спали через нічні жахіття. А ще жінки потребували гінекологів знов таки через нервові зриви. Серед біженців були майбутні матері, на різних термінах вагітності. Тож наша команда дала запит і медики відгукнулися, за що ми їм дуже вдячні. Це Альона Кукума, власниця приватної клініки, а також гінеколог Ірина Хартомаджиді та психотерапевт Софокліс Ламбру. Вони приймали українців безкоштовно та завжди знаходили на це час, попри свій щільний графік», – пояснює Олена Ендрюс-Скаліодес.
Наводить херсонка ще один приклад роботи – організація безкоштовних курсів з грецької та англійської мови, які є основними на Кіпрі. Пані Олена зазначає, це було потрібно українцям для легшої адаптації в новому середовищі і для знаходження нових друзів і знайомих. В цьому допоміг кіпріот Джордж Мавроматіс з Ларнаки, який переконав Міністерство Соціального захисту у необхідності запуску курсів влітку 2022 року. Зазвичай у літній період подібні проєкти не працюють.
Загалом з кожним тижнем коло супортерів збільшувався: до допомоги долучалися як українці, так і кіпріоті. Про цю команду волонтерів знали та чули, а головне їм довіряли. Тому врешті вони стали головним волонтерським осередком в місті Ларнака. Історію волонтерського штабу більш детально можна прочитати тут.
«Ви знаєте, нас мотивували та надихали саме люди, яким ми допомагали. Дуже багато українців, попри всі негаразди не здавалися та йшли вперед. Люди, які фактично повністю змінили своє життя: залишили чи втратили дім, машину, речі, бізнес, продовжували вірити у краще, посміхатися та навіть намагатися підтримувати інших земляків. І як правило, такі особистості пішли вгору на новому місці швидше за всіх, – говорить Олена. – А ще в нас були дві літні жінки, напрочуд гарні, милі та інтелігентні. Незважаючи на свій поважний вік, вони брали участь у всіх наших ініціативах, їм все було цікаво: і концерти, і курси англійської та грецької мови. Вони теж були нашим світлим орієнтиром, який надавав розуміння для цього ми працюємо».
Про підтримку українців урядом Кіпру
Олена Ендрюс-Скаліодес розповідає, крім волонтерів та місцевих жителів значно підтримали вимушених переселенців з Україні і уряд Республіки Кіпр. Зокрема майже два роки працювала програма по забезпеченню проживання українців в готелях абсолютно безкоштовно. Наразі термін дії програми закінчується. Тому люди, які живуть в установах більше півроку – мають виїхати з них до першого грудня або по завершенню свого шестимісячного перебування. Нових біженців готелі не приймають.
Також Кіпр надав українцям право:
- на медичне забезпечення в державних шпиталях, включно з операційними втручаннями різного виду абсолютно безкоштовно;
- безкоштовне місце в державному дитячому садку та школі. Крім того, дуже часто в цьому випадку на місцевому рівні родинам допомагали з рюкзаками, підручниками, канцелярією;
- на роботу. Адже раніше приїхати до острова, залишитися та працювати легально було дуже складно.
«А ще по прибуттю до Кіпру українські біженці отримували разову допомогу близько в 350 євро на людину, на дитину була ще додаткова виплата в 110 євро. Зважаючи на те, що люди проживали у готелях та мали там триразове харчування – ці кошти вони мали змогу відкласти. Також такі умови адаптаційного періоду дозволили багатьом українцям знайти роботу на місці чи дистанційно в України. Тому багато вимушено переміщених українців наразі готові морально до самостійного життя на острові та вже знайшли собі житло», – зазначає пані Олена.
Вона додає, їх команда також влаштовувала лекції з експертами щодо відкриття власної справи на Кіпрі. Після консультацій багато українців зареєстрували себе як самозайняті особи, наприклад психологи, косметологи, масажисти, і вже тривалий час працюють в країні без жодних проблем. Без наданого урядом Кіпру права на роботу – зробити це так швидко та просто було б неможливо.
Перший нетворкінг для українців в місті Ларнака
Окрему увагу Олена Ендрюс-Скаліодес звертає на освітню сферу:
«Кіпр – досить невеличкий острів і тут не так сильно розвинена інфраструктура. Тож країна не була готова до такого напливу людей для проживання на постійній основі. І тому однієї з проблем став брак навчально-виховних закладів. Наразі місцеві благодійні фонди у співпраці з представниками влади намагаються відкривати дитячі садки та школи саме для українських дітей. Зокрема одна з таких шкіл функціонує в місті Айя-Напа, а в Ларніці є дитячий простір «Кругом бігом», де проходять розвиваючі заняття, рухова терапія та музичні активності».
Пані Олена також була куратором групи в проєкті «Група надії» – волонтерської психологічної підтримки для українок
«Ми вперше поєднали українських та кіпріотських музикантів на одній сцені»
З часом волонтерський штаб, у складі якого була Олена Ендрюс-Скаліодес перетворився в Український соціально-культурний центр «Обійми Cyprus», серед головних напрямків роботи якого є поширення всього українського серед кіпріотів. Ця тематика роботи звела команду центру з Ротарі клубом «Ларнака».
«До нас прийшла українка Олена Алмазіна, яка щойно вступила в Ротарі клуб «Ларнака». До цього вона 12 років була у складі Ротарі клубу в Харкові, який тричі й очолювала. І вона запропонувала нам спільно організувати концерт її земляка, дуже талановитого піаніста Миколи Мирошниченко. В нього була здебільше класична програма: Шопен, Бах, Гріг, Бетховен. Але нам хотілося додати до цього щось українське, аби захопити та закохати в нашу культуру місцеве населення. І під час обговорення в мене виникла ідея взагалі зробити мікс культур, поєднати на одній сцені українську та кіпріотську творчість», – ділиться пані Олена.
Задум прийшовся до вподоби всім членам ініціативної групи. Таким чином минулого року в муніципальному театрі Ларнаки відбувся масштабний Різдвяний концерт, де вперше на одній сцені виступили українські та кіпріотські музиканти. Захід відвідало чимало людей, в тому числі представники Парламенту Республіки Кіпр та мерії міста Ларнака. Творчий івент мав такий успіх, що команда організаторів вирішила зробити його традиційним.
«Цього року подія вже має назву «Другий благодійний різдвяний концерт» та буде організована тільки Ротарі клубом «Ларнака». Програма складається з трьох частин. Дівчата з хору «Українські співанки» розучують нові колядки, якими й відкриємо концерт. Кіпріотська співачка Георгія Неокліус вразить потужним голосом і піснями з характерним, кіпрським колоритом. Від її співу просто мурахи по тілу та сльози водночас. А ще їй акомпануватиме піаністка та композиторка з Києва Вікторія Гаврик. Ну і звичайно, незмінним буде відділення харківського піаніста Миколи Мірошниченка. Він має фантастичну техніку виконання плюс глибоке відчуття творів», – не приховує Олена Ендрюс-Скаліодес.
Анонс «Другого благодійного різдвяного концерту»
Так само, як і в 2022 році, культурний захід матиме благодійний аспект. Тоді всі зібрані кошти пішли на підтримку дітей з українських та кіпрських родин. В 2023 році зібрані внески будуть спрямовані на придбання спеціального обладнання для реабілітації дітей, які проходять лікування хіміо- та променевою терапією у відділенні дитячої онкології Макаріус Госпіталя в місті Нікосія.
«Там лікувалася українська дівчина Даша, яка, на жаль, пішла від нас в січні цього року. Але в неї була мрія, яку ми хочемо втілити. Це обладнання, яке полегшить діткам процес одужання, так як воно допомагає організму швидше та краще відновлюватися після лікування. Цю ідею підтримали всі члени Ротарі клубу «Ларнака». Також додам, що в цьому медичному закладі проходять лікування діти різних національностей, тому ми зробимо велику добру справу», – пояснює Олена.
Відмітимо, попри те, що концерт відбудеться лише за місяць – на нього вже відкрито продаж квитків. Забронювати місце на захід може будь-яка людина. Ціна для дорослого становить 20 євро, для дитини – 10 євро.
«Я вам скажу, що минулого року всі були в захваті від концерту і згадували цю подію цілий рік. Тому вже зараз в нас дуже активно розкуповують квітки. Це і українці, і кіпріоти, і представники інших національностей, які перебувають у Кіпрі в гостях чи по роботі. Також ми очікуємо візит мера міста Ларнака та чималої кількості кіпрських ЗМІ. Тобто нам насправді вдалося запровадити щось нове, захоплююче та знакове в культурному житті острову. А якщо зважати, що таким чином ми презентуємо світові Україну, а саме: її мистецтво, вміння створювати щось прекрасне та комунікувати з іншими націями – це вагомий внесок у дружбу наших країн», – говорить Олена Ендрюс-Скаліодес.
Перший благодійний різдвяний концерт, організований Ротарі клубом «Ларнака» та Українським соціально-культурним центром «Обійми Cyprus»
Українська культура тільки набирає обертів в Кіпрі
Під час спілкування з Оленою Ендрюс-Скаліодес ми дізналися що з червня 2023 року вона стала секретарем Ротарі клубу «Ларнака», а Олена Алмазіна – президентом. Це є прецедентним випадком в історії даного клубу.
«До цього серед членів цього клубу була тільки одна жінка, а так він був виключно чоловічим. Ось такі були правила кіпрської спільноти. Але нас помітили, запросили, довірили його очолити та креативити різні благодійні проєкти. І це при тому, що ми обидві українки. Це дуже приємне визнання, – не приховує Олена, додаючи: – Взагалі, Ротарі клуб – є міжнародною організацією та представлений в усіх країнах світу. Кожен клуб має свої нюанси та специфіку діяльності: хтось опікується озелененням, хтось дітьми з інвалідністю, хтось культурними ініціативи. Та в перші місяці війни багато допомоги йшло саме на підтримку Україні. Нині ж функціонують окремі ініціативи, тобто підтримка від членів клубів по всьому світу продовжує надходити для наших громадян».
Вперше в історії Ротарі клубу «Ларнака» в його склад увійшли українки
За словами пані Олени, багато роботи щодо знайомства та поширення української культури в Республіці Кіпр здійснюють і інші організації. Зокрема, цього року в «Бієналє Ларнака», яке проходить один раз на три роки, до участі було відібрано роботи трьох українських майстринь. Одна з них живе на Кіпрі, а інші дві спеціально приїхали на захід з України. Також, Асоціація «Товариство українсько-кіпрської дружби» планує наступного року робити для всіх бажаючих кінопокази українських стрічок з перекладом або субтитрами.
«Що ж стосується мене, то в 2024 році я хочу зробити серію лекцій про історичних постатей Ларнаки, які робили щось визначне для міста свого часу. На мою думку, це сприятиме знайомству українців з кіпріотською історією, політикою, культурою. Крім того, планую продовжувати роботу з організації спільних заходів для українців та кіпріотів, але в міні-форматі. Це перш за все, необхідно для знайомства людей між собою, бо на Кіпрі дуже важливо вміти вибудовувати комунікацію та заводити знайомства. Якщо тебе знають, тобі довіряють і з тобою можна співпрацювати – це значно полегшує подальше життя на острові», – говорить пані Олена.
Український вечір для кіпріотів, членів клубу Ротарі в Українському соціально-культурному центрі «Обійми Cyprus»
А ще наразі херсонка пише книгу про цікавих людей міста Ларнака, які формують відчуття міста та роблять історію вчора й сьогодні. Не залишається поза увагою Олени і молодь, яка творить майбутнє. Основою видання стане серія інтерв’ю, які проводить особисто Олена як з кіпріотами, так і з представниками інших країн:
«Ідея прийшла спонтанно. Я відвідала одну екскурсію і мене зачарували саме особисті історії людей, які жили в Ларнаці. Мова йшла про членів родини екскурсовода цієї прогулянки. В той момент в мене з’явилося усвідомлення: як ми формуємо середовище в якому живемо та як воно впливає на нас, а ми на нього. Перше інтерв’ю цієї добірки я записала саме з цією жінкою – автором тієї екскурсії. Кіпріоти загалом досить скромні люди та дуже спокійно ставляться до своїх досягнень. Тому моїм завданням та ціллю книги є як розкрити для інших Ларнаку та показати вплив людей різних поколінь на місто, так і дати можливість героям збірки відчути свій внесок у життя довкола себе».
Наприкінці нашої розмови Олена Ендрюс-Скаліодес наголошує, що попри відстань та знаходження в безпеці більшість українців все одно душею, серцем й думками знаходяться в Україні. Біль та хвилювання за країну й близьких тобі людей нікуди не зникають. Тому просто сидіти і нічого не робити задля Перемоги – неможливо.
«З початком повномасштабного вторгнення зв’язок кожного українця з Батьківщиною став тільки міцнішим. У нас у всіх увімкнувся домінантний ген ідентичності. Пояснити це складно, ти просто відчуваєш це. Тому зупинятися команди Ротарі клубу «Ларнака» та Українського соціально-культурного центру «Обійми Cyprus» не збираються й про українську культуру ще неодмінно неодноразово почують у Республіці Кіпр», – зазначає пані Олена.
Автор: команда «Херсон плюс»
