Пенсіонерам ліки, а дітям – підгузки: як волонтери допомагають вижити людям в окупованій Херсонщині

З березня наша Херсонщина в окупації, ціни на все величезні, тож без волонтерської підтримки людям не прожити. Сьогодні хтось групується, а хтось самостійно закуповує ліки, продукти харчування, дитячі речі і передає зовсім незнайомим людям. Якщо всі ті, хто виїхав з області забули б про Херсонщину, то люди були б приречені на смерть та голод. Тому тримаємось і працюємо»…

Оформлення заявок, придбання ліків, домовленості з перевізниками та купа нервів – ось у такому вирії подій вже кілька місяців поспіль живуть херсонки Лілія Лозенко та Ольга Михайлова. Попри власні проблеми та переживання, дівчата прийнялись допомагати херсонцям, які цього потребують. На їх бажання не вплинули навіть сотні кілометрів, що варто подолати для передачі гуманітарного вантажу.

Наразі під опікою волонтерок не лише Херсон, а й передмістя. Допомагають переважно пенсіонерам, багатодітним, малозабезпеченим та матерям-одиначкам. Гуманітарні вантажі відправляють по мірі наповненості та закриття заявок.

Допомога рідним або перші кроки у волонтерстві під час війни

24 лютого поділило життя Лілії та Ольги на «до» і «після». Почувши перші вибухи за вікном, сирену та побачивши військову техніку у дівчат була лише одна мета – зберегти власне життя та життя своїх рідних. Лілія Лозенко каже, виїхати з дітьми вдалось ще у перший день повномасштабного вторгнення, але родичі залишились поблизу Херсона. Тож постійно шукала можливість допомогти як своїм, так і просто незнайомим людям:

І хоча раніше я волонтерила для хворих діток на СМА, але під час війни це зовсім інше. Я розуміла, що жителям Херсонщини треба якось допомогти. То знаходила в соціальних мережах організації, що безкоштовно годували херсонців, і просто відправляла їм кошти. Вже через 2 місяці пошуку вдалось познайомитись з людьми, які погодились перевозити гуманітарну допомогу з підконтрольної території України в окуповану Херсонщину і тоді поступово почала збирати заявки, закуповувати все і передавати».

А ось перші спроби волонтерства Ольга Михайлова зробила ще під час евакуації своєї родини на підконтрольну територію. Саме тоді жінка замалювала маршрут виїзду на звичайному клаптику аркуша, сіла за кермо власної автівки та допомогла виїхати з «пекельної окупації» матусям з дітьми. З нами ділиться, під час евакуації неподалік чули свист снарядів та вибухи, але бажання виїхати було сильнішим за страх:

Ми прийняли рішення виїжджати на 2-х машинах для того, щоб вивести людей з мого рідного села. Там ще в квітні залишались мами з дітками, які хотіли виїхати, а змоги не мали. Стояло питання, що не було правда на чому виїжджати і з ким, не мали провірених людей, перевізники всі чужі і ніяких гарантій. Також ще на додачу захватила із собою маму подруги, бо вона не хотіла залишатись. І так нас набралося повних дві машини. Пам’ятаю, як казали, що кожен має взяти тільки по валізі, аби місця вистачило всім. Село знаходиться по дорозі на виїзд через місто Снігурівка. Тож 5 квітня ми востаннє були в Херсоні. Коли ми проїхали російські блок-пости у нас були справжні сльози щастя».

Пані Лілія виїхала з дітьми трохи далі від бойових дій – до міста Черкаси, а пані Ольга обрала для себе тимчасовим прихистком Одесу. Варіант поїхати далі не розглядала, адже так знаходиться поряд з Херсонщиною і вже налагоджений процес допомоги людям.

Перший вантаж, що я передала після евакуації, стала посилка для моїх батьків та родичів, які так і залишаються в окупованій Херсонщині. Як все вийшло і родичі отримали, то написала подрузі, що хочу допомагати. Ось так все і закрутилось вже на 3 місяці. Але якщо чесно, я себе не відношу до волонтерів, тому що раніше думала, волонтер – це якась дуже почесна місія, а я просто хочу допомагати своїм землякам», – розповідає Ольга Михайлова.

Працюємо задля жителів тимчасово окупованої Херсонщини!

Волонтерство – складна команда робота. Доки один збирає заявки та кошти, другий закуповує все необхідне, а третій – фасує та відправляє на тимчасово окуповану Херсонщину. Зі слів пані Ольги, наразі їх штаб налічує 10 волонтерів і всі постійно зайняті справою:

Наша Юля приймає заявки на гуманітарну допомогу від херсонців. А ми вже в Одесі відштовхуючись від прохань людей, збираємо все. Інколи треба обійти 10-20 аптек, аби знайти потрібний препарат. Є кілька видів посилок у нас: адресні – люди самостійно можуть сплатити за препарат чи просто як гуманітарна допомога. Велика кількість гуманітарної допомоги також приїжджає до нас з інших міст. Це все ми передивляємось, компактно запаковуємо кожну коробку, підписуємо і відвозимо на штаб. Хлопці завантажують і наш перевізник намагається довезти до Херсонщини».

Щодня з окупованої Херсонщини надходить чимало заявок. Окрім жарознижуючих, знеболюючих, ліків для діабетиків, онкохворих пацієнтів також є велика потреба й у підгузках для діток та дорослих, дитячих сумішах, засобах для жіночої гігієни.

Я вирішила допомагати більш родинам з дітками, бо в області є велика проблема з підгузками та дитячим харчуванням. Також ціни, за які наразі продають товар, дуже високі. А люди з березня без роботи і майже вже без грошей. Не оминаю і пенсіонерів, але їх забезпечую виключно базовими препаратами. Загалом я працюю самостійно, бувають випадки, коли знайомі з інших міст допомагають мені, закриваючи деякі заявки. І за це я їм вдячна. Закупка та упаковка теж на мені, дякую своїм діткам з ними це мов гра. Зараз я маю пару запитів на допомогу дитячим будинкам, але поки не зовсім зрозуміла, що їм дійсно треба. Фінанси відправляти не хочу, адже не дуже довіряю, що щось дійде до дітей»,- каже Лілія.

Заявки з проханнями волонтери отримують у соціальних мережах. Люди на пряму звертаються до дівчат в Instagram і надсилають перелік необхідних для їх родини товарів. Під час діалогу волонтери вирішують, чим все ж таки можуть допомогти тій чи іншій родині, адже все залежить від фінансових можливостей.

Я завжди в телефоні, люди постійно пишуть заявки і я їх самостійно обробляю. Дуже багато прохань із передмістя. Закрити всі заявки – це кошти і не малі. Інколи публікую у соціальних мережах пости з проханням про допомогу зібрати посилку до якогось населеного пункту, то трохи люди допомагають. А так завжди розраховую тільки на свої сили. Тож сміливо можу сказати, що 80% коштів – мої особисті. Але люди потребують допомоги, тож працюємо»,- додає волонтерка Лілія.

Що стосується підтримки іноземних волонтерів, то команда дійсно вже отримувала гуманітарний вантаж для жителів Херсонщини. Майже кожну упаковку доводиться розкривати і переглядати, аби класифікувати товар. Тоді квартири волонтерів нагадують справжні склади, а про сон годі і говорити.

Кожен раз як останній. Коротко про перевезення гумдопомоги через окупантів

Все частіше російські військові почали змінювати правила перевезення гуманітарної допомоги. Останнім часом більше проблем стало виникати із перевезенням лікарських засобів. І навіть листи-прохання від медичних установ не дають привілеїв. Ольга Михайлова каже, кожна відправка вантажу з Одеси – суцільний стрес, адже переймаєшся за життя водія та долю препарату:

Так як це окупована територія і машини завжди проїжджають через лінію фронту, то дуже страшно за водіїв. Бо вже неодноразово були такі ситуації, коли машини з гуманітарною допомогою розстрілювали і на превеликий жаль були летальні випадки. Кожен раз, коли нам перевізник каже, що збирається виїжджати, ми збираємо посилки «як в останній раз» тому що ситуація на фронті може змінитися в будь-який момент. Але ми знаємо, що люди в окупації чекають на наш вантаж, тож продовжуємо робити добрі справи і віримо у перемогу».

Вже після небезпечної дороги гуманітарний вантаж сортується у Херсоні та роздається тим, хто цього потребує. Лілія Лозенко додає, її бажання допомагати людям підтримують і батьки, тож з їх допомогою все вдається:

 Я збираю всю гуманітарну допомогу в Черкасах, потім знаходжу перевізника в Запоріжжі чи Одесі, домовляюсь, відправляю новою поштою коробки з гуманітарним вантажем. Він забирає, привозить на вокзал до Херсона, а там вже всі ці коробки забирають батьки. За кілька днів ми з мамою по скайпу формуємо все індивідуально і пишу людям, щоб приходили забирати. Мама вже кожному самостійно все видає. Я не маю волонтерського штабу, проте маю батьків, які завжди готові допомогти робити добрі справи».

Також волонтери влаштовують масові видачі гуманітарної допомоги у Херсоні. На власних сторінках в соціальних мережах вони публікують дату, час та локацію, де всі бажаючі мають зібратися і отримати медикаменти чи інші необхідні товари.

Автор: команда «Херсон плюс»

Можливо, вам також сподобається…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.