Наше приміщення захопили окупанти: як херсонцям вдалося релокувати школу танців і продовжити тренування

Херсонці вкотре доводять: ми – незламні! І якби окупанти не хотіли відібрати у нас нормальне життя, улюблену справу, ми знайдемо вихід і зробимо ще краще.

Знайомтесь, це херсонка Анна Поторій, яка п’ять років тому заснувала школу танців Ethno ballet «17». Разом з професійними тренерами вони навчала юних херсонців, як класичному танцю, так і сучасним напрямкам – modern jazz та contemporary. Також серед окремих дисциплін – гімнастика.

До повномасштабного вторгнення було зовсім інше життя. Без наших дітей, виступів не обходилось жодне святкування у Херсоні – День міста, різноманітні фестивалі та конкурси. Ви неодмінно бачили їх драйвові та запальні танці на міських заходах. Саме за рік до війни ми зібрали повний зал, не було жодного вільного місця, для дітей ці емоції були нереальними! У цьому році мали були також робити свій концерт у травні, але… Та ми не здаємося, почекаємо Перемоги і зробимо ще гучніше свято», – ділиться емоціями пані Анна.

До повномасштабного вторгнення рф школа танців навчала 150 дітей, віком від 3 до 16 років. Більше того, вихованці школи встигли представити Херсон у Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, а також у містах Франції, Болгарії, Польщі та Грузії. До рідного міста нерідко привозили «золото» або «срібло».

Окупація зруйнувала всі плани….

Напередодні повномасштабного російського вторгнення разом із вихованцями готувалися до Чемпіонату «Art dance», що мав пройти 5 березня у Львові. Також вже починали й підготовку до цьогорічного звітного концерту.

Ми приміряли нові костюми та навіть не здогадувалися, що нас чекає наступного дня. Також на 24 лютого запланували фотосесію для молодших в українських костюмах. Але того дня ми прокинулися від вибухів, що долинали від аеропорту. У голові був чіткий план, перенести фотосесію на наступний тиждень і з понеділка усі тренування відновити», – згадує Анна Поторій.

Лише за один день танцювальний зал, де тільки вчора займалися діти та планували свої номери для чемпіонатів, перетворився на місце, куди під час активних боїв евакуювалися жителі  Антонівки. У пригоді стали й мати для гімнастики. Тільки на них ночували херсонці, домівки яких зруйнувала росія.

Пізніше біля танцювальної зали окупанти поставили свою техніку, а згодом взагалі захопили приміщення школи, в якому власне й проходили тренування. Вдалося вивезти лише малу частину костюмів та обладнання. Усе інше, на що працювали довгі роки, так й залишилося в тимчасово окупованому Херсоні», – каже дівчина.

Сама Анна разом із чоловіком виїхала з тимчасово окупованого міста 16 квітня. Прийняли таке рішення після того, як навпроти їх будинку оселилися окупанти. Дівчина зізнається, що страшно було жити поруч з такими «сусідами», особливо після новин про їх звірства на Київщині.

Вихованці школи танців із березня займаються онлайн, аби не втратити усе над чим так плідно працювали, а головне — відволіктися хоча б на деякий час.

Зараз у нас більше третини дітей залишаються жити в тимчасовій окупації.  Іноді сили покидають і зовсім не хочеться займатися через монітор, але коли заходиш і бачиш таких рідних своїх дітей, відразу прокидається мотивація продовжувати це робити аж до нашої перемоги. Наші дітки – справжні герої, що продовжують займатися навіть у таких складних умовах», – розповіла херсонська тренерка.

Все з чистого паперу

Тимчасовим прихистком для себе родина обрала Одесу. Не довго думаючи, пара почала відновлювати свою школу танців. Спочатку займалися в невеликому залі, з яким допомогли переселенці з Миколаєва. Також організовували безкоштовні майстер-класи.

Ці емоції від занять в залі, перших від повномасштабного вторгнення, не можу навіть описати словам. Тому ми паралельно з тренуваннями шукали більш просторий зал. На початку червня це все-таки вдалося. Нам здали в оренду чудовий зал в центрі міста, в якому бажання творити стало ще більше», – наголошує херсонка.

До Анни приєдналися й інші тренери, з якими вона працювала раніше. Тепер вони разом тренують дітки, серед яких є танцівники з Херсона. Загалом вони тренують в Одесі близько 30 дітей з різних міст, віком від 3 до 15 років.

Ми намагаємося не тільки займатися танцями, а й заряджатися  приємними емоціями разом з дітьми, тому за ці місяці побували в оперному театрі, балету, зробили фотосесії, організували майстер-класи. І нарешті почали планувати перші виступи у новому складі та у новому місті. А з нашими херсонськими дітками готуємо танець до Дня Перемоги та мріємо як найшвидше опинитися на сцені у рідному Херсоні!» – розповіла керівниця та засновниця школи танцю Ethno ballet «17» Анна Поторій.

На випадок вимкнення інтернету в Херсоні, тренерка записувала для дітей відеоуроки і відправляла в спільний чат. Як тільки з’являється інтернет та світло, діти надолужували пропущене та ще й намагалися приєднатися до занять завдяки зуму. І ось так разом вони вивчають нові танці. Та зараз, коли Херсон вільний від окупантів та російських загарбників проводити заняття разом, хоч і дистанційно – особливе задоволення.

Я сама у повному шоці. Звільнення Херсона – приємний шок для мене, а що вже казати за дітей, які постійно там знаходилися. Вони вже питають, коли відновимо танці у Херсоні, сумуємо один за одним. А ще у наших двох дівчаток батьки загинули на війні. Вчора як надіслали мені фото з площі Свободи з нашими героями України, то бачу, що одна дитина трохи оговталася», – каже пані Анна.

Фото від 11 листопада

Віримо, команда ще обов’язково збереться разом і станцює для нашого українського Херсона, для наших громадян-героїв. Ми обов’язково переможемо і зробимо наш Херсон ще кращим.

Автор: команда «Херсон плюс»

Можливо, вам також сподобається…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *