У Дар’ївській громаді організували штаб плетіння маскувальних сіток. Це ритм, у якому кожен рух пальців, що вплітають стрічку в маскувальну сітку, стає тихою молитвою за наших захисників. Тут робота не зупиняється ні на мить. Маскувальна сітка – це більше, ніж просто матеріал, це врятовані життя, замаскована техніка і теплий привіт воїнам: «Ми поруч. Ми з вами. Ми підтримуємо кожним вузликом».
Ольга Паталашка долучилася до команди плетильниць у серпні 2024 року після евакуації з Тягинки до Дар’ївки. Жінка говорить, що так відчуває себе потрібною та може хоча б трохи допомогти захисникам.
«Все життя прожила у Тягинці і не планувала звідти виїжджати. Витримали окупацію, але після деокупації росіяни настільки обстрілювали наше село, що повністю стерли, знищили його, ми жили без світла, без жодних комунікацій. Виїхала до Дар’ївки і щоб тут не сидіти без діла вирішила долучитись до плетіння сіток, – розповідає Ольга Паталашка. – Я досвід у плетінні маю, мені подобається цей процес, бо відчуваєш, що допомагаєш захисникам, що це може хоч трохи сховати, замаскувати їх від російських дронів».
Сіткову майстерню облаштували в укритті, вона працює з понеділка по п’ятницю. Наразі команда налічує 10 людей, і робота кожного важлива: хтось мотає моточки, хтось натягує основу, хтось ріже тканину на смужки і вплітає їх у сітку, інші фасують та передають готові вироби військовим. Спочатку основу для маскувальних сіток плели самотужки, згодом почали замовляти, щоб пришвидшити процес. Серед майстринь і Тетяна Самойленко.
«До повномасштабного вторгнення я працювала в торгівлі, мала роботу. Коли росіяни прийшли до нас, вони багато чого знищили, але не нашу віру в перемогу і світле майбутнє. Коли запропонували плести сітки, одразу погодилася, бо чого сидіти без діла й без роботи, коли треба допомагати воїнам. Я вірю, що ці сітки захищають наших військових, роблять їх менш помітними для ворога – це дійсно важливо. Захисники пишуть приємні відгуки, які гріють душу й стимулюють працювати ще більше і ще краще», – каже Тетяна Самойленко.
Плетіння сіток – один із напрямів суспільно корисних робіт, розповіла начальниця відділу регіонального розвитку, інвестицій та проєктної діяльності Дар’ївська громада Наталя Гридіна.
«Ми запровадили суспільно корисні роботи та уклали відповідний договір. Напрямів багато: це і розбір завалів, і допомога людям похилого віку, і робота в соціальних пральнях, – говорить пані Наталя. – Ідея плетіння сіток виникла через реальну потребу. Ми хотіли бути корисними хлопцям, які на передовій. Наша громада частково перебуває в зоні активних бойових дій, частково – в зоні можливих бойових дій. Роботи фінансує центр зайнятості з фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Тож люди не лише допомагають, а й отримують оплату, адже з працевлаштуванням зараз дуже складно».
Сітки передають не лише на Херсонський напрямок, а й землякам, які захищають Україну на Запорізькому, Донецькому та інших напрямках. Лише за 2025 рік та перші місяці 2026 року вдалося сплести і передати 6 400 квадратних метрів сітки. Найчастіше виготовляють розмір 5×6 метрів, однак є запити і на більші – 10×6 та 23×6 квадратних метрів. У громаді намагаються виконувати всі звернення від захисників.
Автор: команда «Херсон плюс»
