Свідоме донорство під час війни

«Терміново потрібна кров», «Є потреба в усіх групах донорської крові», «Донори, відгукніться», – чи не щодня такими повідомленнями переповнені херсонські та всеукраїнські чати, групи, телеграм-канали. Донорство крові стало ще однією лінією оборони України.

На прикладі херсонців, які залишаються в місті, та переселенців в інших регіонах України ми розкажемо, наскільки важлива системність та залучення у донорський рух якомога більше людей. Чи змінився процес обстеження перед донацією та як відбувається сама підготовка до здачі крові?

Сьогодні ти – завтра тобі. Голова ОСББ змінює думку людей про донорство

Голова ОСББ «Мій дім» Анна Волковічер вже понад п’ять років ділиться своєю 1+ групою крові та тромбоцитами. І після 24 лютого 2022 року бажання бути донором лише зміцніло. Жінка не вважає себе героїнею. У свої 50 ділиться тим, що має!

Херсонка регулярно здає кров, тромбоцити та рятує життя інших. Джерело: Анна Волковічер

«Для мене це – велика і важлива справа. Одного разу я здала кров і вирішила, що робитиму це систематично. Тому постійно на телефоні з нашим місцевим центром служби крові. І поки буде здоров’я, буде можливість – долучатимусь», – розповідає пані Анна.

З початку повномасштабного вторгнення жінка організувала домашній call-центр. Вона була на постійному зв’язку з медиками та мешканцями будинку. Як тільки отримувала запит на потребу в донорах – агітувала людей і разом виїжджали на донацію.

«Дзвонила людям особисто, писала у чати і просила, щоб вони долучалися. Аби вони не боялися, я розповідала власну історію, шукала для них пізнавальні відео, статті. Бували випадки, що заходила у квартири і переконувала, що це не страшно і не боляче. Бо, коли є потреба у рідкісній четвертій групі крові, і ти знаєш, що дівчинка з твого будинку може бути донором, то робиш все, аби вона врятувала життя іншим», – розповідає голова ОСББ.  

За інформацією Міністерства охорони здоров’я, повномасштабне вторгнення росії ще на 60% збільшило навантаження на систему крові в Україні. Її так само потребують звичайні пацієнти, а ще — військові та цивільні, поранені внаслідок бойових дій.

«Багато потенційних донорів виїхали з Херсона, а потреба у крові в місті під щоденними обстрілами лише зростає. Постійно завозити кров з інших міст – це час, а допомога часто потрібна терміново! Треба, щоб і в нашому Обласному центрі служби крові був хоча б якийсь запас, – акцентує Анна Волковічер. – Я наголошую на цьому  нашим людям. Розумію, не всі можуть здати через проблеми зі здоров’ям. Але якщо протипоказань немає – долучайтесь, допомагайте.»

У Міністерстві розповідають, хто дійсно може стати донором. Джерело: МОЗ України

Системне донорство – це й турбота про власне здоров’я, наголошують в Центрі громадського здоров’я МОЗ України. Адже перед кожною донацією в людини беруть загальний аналіз крові, а також тестують кров на ВІЛ, сифіліс, гепатити В та С. Тобто, роблять безплатний скринінг. До того ж регулярні донації є профілактикою серцево-судинних захворювань, раку легень, прямої кишки, шлунку та гортані.

«Під час агітації до донорства я наголошую людям, що це додаткові безплатні огляди, перевірки вашого організму. Давайте будемо чесними, ніхто кожні два-чотири місяці не перевіряє кров на різні хвороби, не перевіряє тиск. А враховуючи рівень стресу, це треба робити, – додає голова ОСББ. –  Тобто, ви не лише робите добру справу, а й турбуєтесь про себе.»

За майже два роки агітації Анна Волковічер помічає, як вдається змінювати думки людей щодо донорства. Серед мешканців будинку є ті, які вже самостійно дзвонять і цікавляться, чи випадково немає потреби в їхній групі крові. Чому жінка дуже радіє.

Можеш, хочеш, ідеш і здаєш. Донорство, як сімейна справа

Серед тих, у кого війна змінила думку про донорство, і родина Щербин. Херсонці Віктор та Світлана активно долучаються до здачі крові від листопада 2022 року, бо відчули щире бажання бути корисними. Чоловік ділиться другою позитивною, а дружина – першою позитивною.

Родина на власному прикладі доводить: донорство – це не боляче, а корисно. Джерело: Світлана Щербина

«Уперше ми прийшли до Центру служби крові, коли після деокупації Херсона почалися сильні обстріли міста. Тоді було багато поранених людей, потрібні були донори різних груп крові. Після того систематичні донації – родинна традиція. За 2023 рік чоловік здавав кров шість разів, я – трохи менше, – розповідає Світлана Щербина. – Ми також ділимося інформацією про донорство на власних сторінках у соціальних мережах. Нехай люди будуть проінформовані і долучаються.»

Віктор Щербина наголошує, що намагається вести здоровий спосіб життя, зокрема: не вживає алкогольні напої, не курить. Всім, хто тільки планує долучатися до здачі крові, рекомендує звернути увагу на рекомендації від Міністерства охорони здоров’я. Пам’ятка базова, але знадобиться для початківців.

Пам’ятка, яку варто дотримуватися донорам до та після здачі крові. Джерело: Студентська соціальна служба КПІ

«Якщо підходити до донорства виважено, дотримуватися рекомендацій, то все буде добре. Раптом час донації ви відчуєте, що ваш стан погіршується, просто повідомте медиків і вони припиняють процедуру, – додає Віктор Щербина. – Можеш, хочеш, ідеш і здаєш.»

Перший досвід донорства журналістки «Херсон плюс»

Громадські організації разом із МОЗ втілюють різні комунікаційні проєкти та акції задля популяризації донорства. Наразі в Україні популяризують виїзні донації, корпоративні дні донора із забору крові, яку потім передають у госпіталі. Подібні заходи в різних регіонах України організовує і команда ДонорUA.

«Виїзні донації змінюють саме уявлення про донорство крові як практику і формують те, що ми називаємо культурою донорства. З медичної процедури кроводача перетворюється на майже святкову подію, яка дарує глибокий емоційний досвід та відчуття причетності до важливої справи. Нам важливо показати, що донорство – добре, класно і просто і, щоб воно було важливим завжди, не тільки після ракетних обстрілів», – наголошує комунікаційниця ДонорUA Ірина Божко.

Перед здачею крові медики проводять обстеження та перевіряють групу крові. Джерело: Поліна Дайнега

Одна з останніх таких акцій пройшла у креативному кластері «Na пошті» у Тернополі. До неї приєдналась і журналістка «Херсон плюс» Поліна Дайнега. Загалом це перший досвід Поліни у донорстві. Раніше вона не долучалася через замалу вагу та особисті побоювання. Поділитися краплиною другої позитивної групи крові дівчину підштовхнула інформація про складну ситуацію на фронті.

«Війна змінює наше ставлення до багатьох речей. Ще донедавна я вважала, що крові вистачить і без мене, другої позитивної точнісінько вдосталь. Зараз розумію, що це хибна думка і за майже два роки повномасштабки я могла стати донором до 10 разів, – розповідає Поліна Дайнега. – Напередодні донації я дізналася, що кров мають відправити у госпіталь Дніпра, де лікують наших захисників. Тому без сумнівів долучилась. Все пройшло легко і безболісно. Наступного разу прийдемо всією родиною, буду агітувати рідних та друзів.»

Наша журналістка поділилися із захисниками другою позитивною. Здала 450 мл. Джерело Поліна Дайнега

Зі слів дівчини, підготовка до донорства не потребувала великих зусиль. Що вчергове розвіює міфи про дієти напередодні процедури.

«Я загалом рідко вживаю алкоголь та каву, не курю цигарки. Також намагаюсь пити багато трав’яного чаю та звичайної води. Мій раціон майже ніяк не змінився напередодні здачі крові. Лише кілька моментів – я не їла різні соуси з великим вмістом спецій та солі, не вживала ліки та смажену їжу», – розповідає журналістка.

Як в медичному закладі, так і під час виїзних донацій процедуру здачі крові ділять на два етапи. Перший етап — медогляд, мета якого — переконатися, що в донора немає протипоказань, і що донація не зашкодить здоров’ю людини. Другий етап — сама донація, яка триває близько 10 хвилин. Донор здає 450 мл крові — це міжнародна норма.

У креативному кластері «Na пошті» створили всі умови для здачі крові. Майже не відрізняється від лікарні. Джерело: Поліна Дайнега

Також до здачі крові волонтери пропонують теплий напій з печивом. А після – дають стандартний набір: вода, сік, шоколад та довідка про вихідні на роботі.

«Виїзні донації проводимо в різних закладах, зокрема і в готелях, творчих установах. Перед початком заходу медична бригада додатково інспектує приміщення на предмет відповідності. Використовують виключно одноразові, стерильні матеріали, що відкривають безпосередньо перед процедурою у присутності донора. Після чого кров відправляємо до медичних закладів», – розповідає Ірина Божко.

Донорство та тимбілдинг

Одним зі шляхів залучення людей до донорства є проведення корпоративних днів донора. Ви можете долучитися до донорства всім колективом, не виходячи за межі власного офісу. Рекомендують залучати від 30 до 50 людей. Це чудовий тимбілдинг для працівників і спільна добра справа.

До Корпоративних днів донора долучаються великі популярні компанії України. Цілі відділи приходять, щоб здати кров. Джерело: ДонорUA

«Корпоративні дні донора — це частина формування звички. Значну частину свого часу ми проводимо на роботі, і дуже добре, коли з роботи ми можемо приносити хороші традиції у сім’ю, формувати корисні звички, аби бути здоровішими, відповідальнішими, демонструвати свою позицію, – каже  Президентка ГО «Всеукраїнська асоціація донорів України» Ірина Славінська. – Добре, що багато корпорацій на сьогодні є соціально відповідальними і залучають своїх співробітників до свідомого способу життя.»

Проведення корпоративних днів донора не лише дозволяє згуртувати співробітників, але й допомагає розвитку донорства в Україні. Приміром, ГО «Агенти крові» проводить більшість корпоративних донацій у співпраці з центром крові Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. Миколи Амосова. Інститут використовує зібрану кров для операційних потреб і ділиться запасами з військовим шпиталем. 

«Загалом корпоративні донації допомагають закрити близько 30% потреб центру крові. Але усе залежить від кількості виїздів. В середньому ми маємо близько 4-5 виїздів на місяць, але бувають періоди і з двома корпоративними донаціями», — зазначає менеджерка напрямку корпоративного донорства «Агентів крові»  Катерина Песоцька. 

Після донації ємність з кров’ю підписують та відправляють до медзакладів. Джерело: ДонорUA

В Україні разове (або стихійне) донорство – все ще поширене явище і саме через це потреба у донорській крові є завжди. Донорство має стати не спонтанним, а системним, свідомим вибором українців. Постійне добровільне донорство — не просто практика, а культура.

Якщо ви хочете стати донором, то вам достатньо лише загуглити адресу та графік роботи Центру служби крові у вашому або найближчому населеному пункті. Напередодні прочитайте пам’ятку та приїжджайте. Медики проведуть обстеження і запросять вас на донацію тромбоцитів, крові або плазми. Будьте свідомими та обізнаними, спростовуйте міфи у власній родині і долучайтеся разом! Саме ваша краплина крові може врятувати життя іншим людям!

Автор: команда «Херсон плюс»

Ще новини

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.