Вижити в окупації: коли росія у херсонців відбирає все

Підступний напад на Україну та подальша окупація півдня призвели до непередбачуваних змін в житті кожного херсонця. Ми наче побачили наяву дію пекельної машини часу, яка відкинула Херсон щонайменше на тридцять років назад і відібрала у всіх, хто опинився в окупації, найнеобхідніші речі та свободи, без яких людина у ХХІ столітті не уявляє свого існування.

Відібрали продукти харчування

За перші два тижні окупації – на середину березня 2022 року Херсон опинився на межі голоду. Найбільші гіпермаркети міста вже були розграбовані та знищені. Маленькі магазини по різному – когось розграбували, хтось розпродався та зачинився. Дві найбільші продуктові мережі – «Сільпо» та «АТБ» – розпродували залишки, не звичайний набір продуктів, а здебільшого елітний алкоголь, дорогі цукерки, промислові товари на кшталт блокнотів та ручок.

 Сполучення з обласним центром не було взагалі, хаотичні блок-пости орків на кожному в’їзді-виїзді з усіх населених пунктів, незрозумілі вимоги, що можна возити, а що неможна, саме тому усі ринки зачинилися, – згадує співробітник Центрального ринку Херсона із 20-річним стажем роботи Валерій. – навіть серед співробітників ринку з’явилося таке  поняття як дефіцит сільгосппродукції. З прилавків зникло все – ні картоплі, ні борщового набору. Про м’ясо, сало, ковбасу – або згадувати, або мріяти».

Але найгірша ситуація склалася із хлібом. Найбільший хлібокомбінат припинив роботу через відсутність борошна.

 Це був жах! Уся логістика рухнула в мить! Весь транспорт зупинився, бо дві вантажівки хлібокомбінату просто розстріляли, слава Богу, без жертв – стріляли по колесах. До того ж повністю зникло паливо, – розповідає працівник відділу збуту Херсонського хлібокомбінату Олег. – Мені телефонували і вдень, і вночі: «Продайте хоч що небудь!» Як? Де взяти?»

Черга до невеличкого магазина в Херсоні. Березень 2022

У місті з’явилися неконтрольовані голодні юрби – зранку цілими сім’ями херсонці виходили у пошуках продуктів, кожен член сім’ї  займав 2-3-4-годинну чергу до працюючого магазина у надії купити хоч щось. Бо що продають, що привезуть – було невідомо. І, на жаль, інколи коли привезені продукти в магазині закінчувалися, черга перетворювалася на юрбу, в хід йшли кулаки, лікті. Словом, хто сильніший – той і правий.

Порожні полиці херсонських супермаркетів. Березень 2022

Лише особисте втручання Херсонського міського голови Ігоря Колихаєва, усього апарату міськвиконкому дозволило на кінець березня стабілізувати ситуацію.

Не можу розкрити усі секрети, але скажу, що складніше всього було з борошном. Тут Ігор Вікторович задіяв свої колишні зв’язки в аграрному бізнесі. І, звичайно, були організаційні моменти по запуску роботи ринків», – розповів один із працівників міськвиконкому, який і на сьогодні залишився в окупованому Херсоні.

Позбавили усіх свобод

Війна обмежує свободи усіх громадян. Ось тільки українці на підконтрольній території все одно відчувають себе вільними людьми, а в окупації – як в окупації.

10 ранку, я мирно йшла на роботу і раптом серед житлових будинків, люди у військовій формі в балаклавах, озброєні до зубів, тебе зупиняють і починають розглядати, – розповідає психолог та громадський діяч Антоніна Продос. – І команди: «Жінки – на коліна. Чоловіки – обличчям вниз.  Татуювання є? Підніміть сорочки. Поверніться. Підніміть спідниці вище колін. Надайте телефони». Після всього цього принизливо-жахливого кошмару: «Всього найкращого. Гарного дня». Не впевнена, що після цього день та подальше твоє життя буде гарним».

Антоніна Продос

Все місто в блок-постах. Вони як стаціонарні, так і пересувні. Блок-пост може з’явитися на будь-якому перехресті. Перевірка документів, вмісту телефона та пошук татуювань – обов’язково. Шукають диверсантів, атошників, всіх, хто може бути пов’язаний із ЗСУ, партизанами, проукраїнськими активістами.

Все це почалося після середини березня та щоденних мітингів під загальним гаслом «Херсон – це Україна». Щодня з вулиць когось забирають «на підвал» – знайшли фото з прапорами України в телефоні, сказав, що не любить путіна та проти війни, – цього вже досить аби потрапити на два-три дні на допити до фсбшників, – розповідає херсонський журналіст Володимир. – У місті зараз більше військових, ніж цивільних. І якщо в центрі вони ще ходять по формі і роблять вигляд, що слідкують за порядком, то в спальних районах – повний безлад. Озброєні, п’яні, в майках-тільниках, чіпляються до дівчат, заходять в кафешки, де їм наливають усе безкоштовно. Ходять з відкритими пляшками і пиячуть «з горла». А потім в мікрорайонах стрілянина. Скільки херсонців загинуло в підвалах та під час стрілянини по ночах – не відомо, статистики такої не існує. Впевнений, що разом зі своїми загиблими в пересувних крематоріях орки десятками спалюють й закатованих та розстріляних херсонців».

Окупанти в Херсоні не лише відмінили свободу слова та пересування, вони відбирають право на життя – це найстрашніше.

Відрізали від світу

Без телефонного та мобільного зв’язку, без телебачення і радіо, без місцевих газет та інтернету, без можливості поспілкуватися з друзями та рідними – це сьогодення окупованого Херсона.

Додаток «Дія» у смартфоні у окупантів одночасно викликає подив та лють. Вони не розуміють, що українці вже звикли користуватися електронними документами, а молодь повністю опанувала «Державу в смартфоні». Банкінг, «Приват 24», PayPal, дистанційна робота, безвіз, володіння кількома європейськими мовами – для них це інший всесвіт. Те, без чого ми не уявляли останні 5-10 років свого життя, до чого так прагнули й чому щодня вчилися, аби бути грамотними, перспективними та конкурентоспроможними у сучасному світі – для них це «ворожа нацистська Україна». – розповідає медійниця з Херсона Ірина. – Наш мобільний зв’язок вони замінили своєю неякісною підробкою, наш вільний інтернет – своїм з  усіма обмеженнями й неможливістю працювати без VPN, наші банки – своїм підсанкційним, без SWIFT та неможливістю перераховувати кошти та робити покупки в інтернет. Все, що зараз намагається впровадити в Херсоні окупаційна влада, це навіть не вчорашній день – це минуле століття».

Детальніше про проблеми зв’язку, інтернету, банкінгу ми розповідали в матеріалі «Вижити в окупованому Херсоні: у вічному пошуку зв’язку».

Позбавили медичної допомоги та ліків

Ліки в Херсоні пропали разом з бензином у перших числах березня. Половина аптек одразу зачинилася, інша половина розпродувала запаси. Здебільшого це були або дуже дорогі ліки, або не першої необхідності, – розповідає один із колишніх співвласників місцевої аптечної мережі Дмитро. – Кримські комерсанти (серед яких були й люди з кримінальним минулим) швидко зрозуміли, що ліки, як і бензин, – золоте дно. Єдина різниця – на пальному немає маркування ким і де виготовлено. Тому контрабанда бензину з Криму розпочалася десь на 2 тижні швидше. Чому я порівнюю? Бо цим займалася одна й та сама банда».

Несанкціонована торгівля ліками в окупованому Херсоні. Червень 2022

Перша аптека з несертифікованими контрабандними російськими ліками відкрилася наприкінці березня на проспекті Ушакова на першому поверсі бізнес-центру колишнього «Електромашзаводу». Як потім і в інших місцях, це був чистий бізнес. Ніяких знижок, рецептів, пенсійних посвідчень, все за Карлом Марксом: гроші – товар – гроші.

До середини квітня до обласних лікарень ще якось пробивалася волонтерська допомога з ліками з України, – розповідає лікар обласного госпіталю ветеранів війни Сергій. – Але потім і цей невеличкий струмок перекрили. Централізованого державного постачання ліками в Херсоні не було з перших днів окупації. Щодо медичного персоналу – більша частина виїхала, хто на підконтрольну територію, хто закордон. В сусідній з нами обласній клінічній лікарні залишилося менше третини лікарів, в госпіталі й того менше. Скасовані практично всі операції, медична допомога надається я навіть не знаю за яким принципом: чи поталанить – не поталанить, чи домовився – не домовився».

Усі наші співрозмовники у питаннях медицини боялися давати якісь прогнози, одноголосно підкреслюючи, що ситуація з кожним місяцем погіршується. І якщо постачання ліків хоча б за підвищеними цінами російського виробництва ще якось можна забезпечити, то питання медичних кадрів окупаційна влада не зможе вирішити ні в короткостроковій, ні в довгостроковій перспективі. Бо навіть кілька командированих з Криму, Ростова, Краснодара лікарів займаються виключно російським військовими, а не херсонськими пенсіонерами, та й у планах у них – як скоріше повернутися додому, а не залишатися в Херсоні.

Нав’язують свою історію, примушують брати паспорти

На початку травня весь Херсон завішали біл-бордами із георгіївськими стрічками та гаслами про «діди воювали». Дико було бачити радянську символіку на вулицях українського міста. Потім взялися за історію.

Це пропаганда у чистому вигляді. Усі ці Катерини, Потьомкіни, Суворови, Пушкіни з їхніми «справами» та «словами» про Херсон це і є перекручування історії. Навіщо нам повертатися в Новоросію? Яка, до речі, існувала лише в головах петербурзьких та московських чиновників та можновладців, – обурюється вчитель історії однієї з херсонських шкіл Світлана. – Навіщо нам їхня фейкова історія, навіщо українцям російська імперська ворожа культура. Адже у всієї цієї історії-пропаганди єдина мета – знищити все українське».

Після портретів історичних та культурних діячів херсонські вулиці завішали бордами про дружбу слов’янських народів і що «росія в Херсоні назавжди». Ось тільки вся ця зовнішня пропаганда потерпає від дій херсонських партизан. Біл-борди знищують, обливають фарбою, обривають.

Але на підсвідомість пенсіонерів це впливає. На фоні того, що вони тисячами стоять за російською гуманітаркою, їм всім вже пообіцяли російську пенсію, але за умови – отримання російської картки в «Промсвязьбанку» та російського паспорту. Зі школи пам’ятаю, як усі ці «діти війни» повчали нас патріотизму та хоробрості, наводячи приклади з німецької окупації Херсона в 1941-1944 роках. Тож я хочу в них запитати: їхні батьки в окупації теж бігли за німецькими паспортами аби отримувати фашистські подачки? – обурюється активістка Анастасія, яка теж на сьогодні перебуває в Херсоні. – Ми вже обговорили з багатьма друзями, що після звільнення Херсона виступимо з ініціативою усіх, хто отримав російський паспорт позбавити українського громадянства. Хай їдуть в росію і за свої новим паспортом отримують пенсію».

Відомий херсонець Юрій Погребний, який в далекому минулому працював у владі, а вже більше десяти років проводить тренінги з ефективних комунікацій і розвитку, висловив кілька цікавих думок, з якими не можна не погодитися:

Що ж буде з Херсоном? Є варіант такого собі убогого хоспісу в депресивній сірій зоні, де пенсіонери, що залишилися, доживатимуть свої, встановлені Всевишнім, дні. Є варіант ХНР із постійними обстрілами та з руїнами, як у Маріуполі, та, власне кажучи, як і у всьому Донбасі, де насправді ніякого цивілізованого життя не буде найближчі років п’ятдесят – це, як мінімум. Є варіант звільнення міста українською армією з непередбачуваними наслідками для мешканців, що залишилися. І є ще варіант надзвичайного дива, якщо ми будемо його гідні. Ви вірите в дива?..»

Юрій Погребний

Херсон зараз – це місто, в якому ніхто не купує квіти. Немає сенсу (((  Хіба що на похорони. Вмирає дуже багато старих, які залишилися. Протягом місяця померло кілька знайомих мені пенсіонерів, які були зовсім недавно досить бадьорими, але як тільки поїхали діти та онуки – вони швидко здали. Відчуття непотрібності вбиває швидше за будь-які хвороби. А місто виглядає все гірше і гірше… Важко зробити прогноз навіть на місяць уперед, а що буде взимку – страшно уявити».

Ті ж хто вирвався з окупації, в один голос говорять, що треба заново вчитися жити, згадати, що бувають вихідні, посмішки та ранкова кава у затишному кафе, зустрічі, друзі, мрії, повсякденні турботи та віра в Перемогу та завтрашній день. Бо в окупації всього цього немає.

Автор: команда “Херсон плюс”

Можливо, вам також сподобається…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.