Місія добра від Міжнародного фонду «Відродження»

Продукти харчування, засоби гігієни та нормальні умови проживання – чи не найголовніші потреби для людей в умовах війни. Підтримкою для внутрішньо переміщених осіб, жителів деокупованих територій стали громадські та міжнародні організації. Серед тих, хто не покинув українців у «темні часи» і Міжнародний фонд «Відродження».

Понад пів року команда фонду реалізує програму «Гуманітарна солідарність» і активно допомагає жителям як окупованих, так і деокупованих населених пунктів, а також переселенцям. Гуманітарна солідарність – не тільки про їжу та засоби гігієни. За короткий термін часу працівники «Відродження» розробили концепцію реалізації програми та налагодили співпрацю з міжнародними донорами, що дозволяє підтримувати регіональні громадські організації.

Про програму, її реалізацію та перші результати говорили зі співкерівником гуманітарного напряму Міжнародного фонду «Відродження» Сергієм Пономарьовим.

Розкажіть, чому фонд вирішив займатись гуманітарною допомогою? І з чого все почалося?

– Програма «Гуманітарна солідарність» стартувала у квітні і точно триватиме до кінця 2022 року. Спочатку фонд вирішив переорієнтувати частину власних коштів – майже 1 мільйон доларів – на гуманітарну ініціативу. Та, спостерігаючи масштаби гуманітарної катастрофи, що принесла нам агресія росії, ми одразу зрозуміли: цих коштів буде замало. Тоді ми почали шукати додаткові партнерства, що могли би посилити діяльність фонду в гуманітарній сфері.

Чи вдалося знайти іноземних партнерів? Хто підтримав Вашу ініціативу?

– Так, для програми «Гуманітарна солідарність» нам вдалося налагодити партнерство з великою міжнародною гуманітарною організацією Care International, а точніше з її регіональним представництвом – Care Deutschland. Робота в гуманарній сфері в Україні відрізняється від того контексту, до якого загалом звикли міжнародні гуманітарні організації, адже у нас не внутрішній громадянський конфлікт. У нас війна, де чітко зрозуміло, хто є агресором. В таких умовах партнерство з національним гравцем, яким є наш фонд, на нашу думку, є корисним і важливим для розуміння контексту і відповідної діяльності  міжнародних партнерів.

Саме цей аспект створює багато викликів для роботи в гуманітарній сфері, особливо якщо буквально читати принципи неупередженості, відстороненості та нейтральності від будь-яких сторін конфлікту.

Згідно з нашою угодою про партнерство, загальний бюджет програми становить 3 мільйона євро. І завдяки цим коштам ми можемо проводити програму в повному обсязі. Звичайно, ми у пошуку можливостей, щоб продовжити «Гуманітарну солідарність» або запустити нову програму. При цьому будемо орієнтуватися на потреби суспільства.

Що включає гуманітарна допомога фонду? За яким принципом працюєте?

– Ми проводимо програму за двома моделями. Перша модель – співпраця з організаціями, фондами, що функціонують безпосередньо в регіонах. Ми надаємо громадським організаціям гранти, що дозволяють їм забезпечувати потреби людей на місцях. Ми зробили ставку на партнерство з тими організаціями, що давно і довго працюють у регіонах. Це дуже важливий для нас момент, адже ми спостерігали за повільністю прийняття рішень від міжнародних організацій і як неповне бачення ситуації в регіоні може спричинити недоречність якоїсь допомоги. Наприклад, важливо розуміти потреби людей на Дніпропетровщині і чим вони відрізняють від проблем жителів Харківщини.

Друга модель – ми через різні координаційні групи або через проведення відповідних конкурсів і безпосередню комунікацію з органами місцевого самоврядування, комунальними установами дізнаємося про потреби людей. І вже потім закуповуємо необхідні товари – засоби гігієни, продукти харчування, ліки, медичне обладнання, меблі (ліжка для шелтерів). Завдяки нашій підтримці та закупівлі спецобладнання, медичні заклади можуть надати більше послуг пацієнтам, серед яких і внутрішньо переміщені особи. Також останнім часом просять закупити засоби обігріву – обігрівачі та ковдри.

– Перша хвиля програми завершена. Які результати і що кажуть люди?

– Якщо говорити про грантову підтримку громадських організацій, то ми надали 150 грантів різним організаціям. Вони проводили гуманітарні програми, допомагаючи своїм громадам. Обираючи ГО, ми дотримувалися балансу – допомагали як потужним організаціям (що охоплювали одночасно кілька областей), так і локальним організаціям. Локальні організації дуже тісно інтегровані у свою громаду, знають про її потреби, можуть відповідати на зміну цих потреб у будь-який період часу.

Станом на кінець вересня ми доставили допомогу до понад 250 тисяч людей. І я думаю, що до кінця року нам вдасться подвоїти кількість людей або хоча б наблизитися до 400 тисяч. Але тут є нюанс – зараз для нас у пріоритеті відбудова житлових приміщень і їхня підготовка до осінньо-зимового періоду. Це дозволить нам охопити менше людей, ніж коли ми роздавали гуманітарну допомогу. Проте ми переконані, головне якість і доцільність цієї допомоги, аніж кількість. 

Наразі триває друга хвиля програми. Чи змінилися пріоритети надання допомоги?

– Другу хвилю програми «Гуманітарна солідарність» ми запустили ближче до середини літа. Ми визначили для себе пріоритетні регіони: області, що знаходилися і знаходяться безпосередньо на лінії фронту (Донецька, Запорізька, Миколаївська області). Потреби жителів кожної області трохи відрізняються. Але все ж у кожному регіоні зберігається гостра потреба у продуктах харчування, санітарно-гігієнічних засобах.

Також на момент запуску другої хвилі у нас вже була низка деокупованих територій – Чернігівська, Сумська, Київська області. Треба було вирішувати питання щодо значних руйнувань комунальної інфраструктури. Ми почали виділяти кошти на відбудову критичної інфраструктури на деокупованих територіях, а також на підготовку житлових будівель до зими. Ми знову ж таки, закуповували і передавали генератори, опалювальне обладнання, різні обігрівачі.

Чи підтримуєте ви області західної частини України?

– Так, звичайно. Ми працюємо з організаціями Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Рівненської областей. Ці області прийняли і продовжують приймати найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб. Ці люди мають десь розміщуватися на довготривалий період і тому ми запустили процес доукомплектування та переобладнання місцевих шелтерів. Бо більшість ось таких прихистків відкривали громадські організації і вони виявилися не готовими до зими. Ми робимо все можливе, аби підвищити комфорт проживання у таких закладах і підготувати їх до холодів. Також підтримки нашої потребують і комунальні заклади, де також перебувають переселенці.

Деокуповані території потребують відновлення, а люди – підтримки. Тож, команда фонду зупинятися не збирається, наразі вони шукають нових міжнародних партнерів для продовження гуманітарної програми або ж запуску інших проєктів, що дозволять допомогти тим, хто цього потребує.

Автор: команда «Херсон плюс»

Можливо, вам також сподобається…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *