Не лише вистояти, а й розвиватися: бізнес в умовах війни
З початку війни український бізнес переживає кардинальні зміни і водночас демонструє неабияку стійкість та витримку. Ті підприємці, які прийняли нову реальність та об’єктивно оцінили ситуацію, продовжують рухатися далі.
На прикладі пекарні у Херсоні та центру дитячого розвитку у Миколаєві розкажемо про кілька інноваційних рішень, які допомагають підприємцям ефективно працювати в надскладних умовах. Також разом з експертами складемо добірку актуальних можливостей для тих, хто прагне розпочати чи відновити власну справу.
Бізнес має трансформуватися в умовах війни
Окупація, щоденні обстріли, проблеми з логістикою, перебої з газо-, водо- та електропостачанням, а ще виїзд працівників і клієнтів. Це лише частина випробувань, через які досі проходять підприємці Миколаївщини та Херсонщини. Як зазначає заступник херсонського міського голови Віталій Бєлобров, станом на жовтень 2023 року в громаді було зареєстровано майже 16 тисяч юридичних осіб та понад 11 тисяч ФОПів. Ці показники вищі, ніж у січні того ж року. Однак більшість підприємств є релокованими.
«Якщо говорити про реально працюючий бізнес на місці, то це 15% від загальної довоєнної кількості підприємств. Тобто ми не можемо говорити прямо про повернення бізнесу до Херсона, фактично продовжують чи відновлюють роботу ті компанії, які нікуди не виїжджали», – говорить пан Віталій.
Саме через відсутність цільової аудиторії малий бізнес шукає кращих умов для розвитку переважно поза межами прифронтових територій, натомість великий повертається, зазначає CEO HS Investment та кураторка WTech Ірина Ніколаєва
«Цікавий дисонанс, але він є виправданим. Адже повертаються до роботи в Херсоні спеціалізовані підприємства, чиї послуги чи продукти є затребуваними в цих умовах. Наприклад, завод з виробництва бетону чи транспортна компанія, яка забезпечує паромні переправи. І ця тенденція зростає. Зокрема, до мене вже неодноразово зверталися компанії, які активно готуються до запуску та шукають кошти на оновлення свого виробництва», – пояснює пані Ірина.
Експерти наголошують, незалежно від формату та масштабів компаній їхня діяльність має трансформуватися в умовах війни. Підприємці методом власних проб та пошуків знаходять способи, які допомагають ефективно працювати всупереч обставинам. Сприймають виклики як можливості.
Випікати хліб навіть в блекаут
ТОВ «Новий світ» працює у Херсоні майже 15 років. Приватна пекарня щодня випікала 26 видів хліба та декілька десятків кондитерських виробів. Директор Даянат Мамедов розповідає, що з початком повномасштабної війни пекарня призупинила діяльність усього на тиждень. Але потім колектив прийняв рішення повернутися до роботи:
«Всі розуміли, що в нас є цех, є піч, руки і ми можемо робити хліб для всіх, кому це потрібно».
Тож протягом всієї окупації заклад випікав по 300-400 буханців на день, частину з яких безкоштовно віддавали волонтерам для роздачі малозабезпеченим, літнім та самотнім людям.
«Після деокупації міста ми знову були вимушені зупинити пекарню. Бо коли окупанти тікали на лівий берег, Херсон залишили без світла та води. Тоді нас підтримали волонтери, які передали генератор, щоб ми відновили роботи. Продовжуємо випікати до пів тисячі буханців хліба кожного дня, з яких 30-40 віддаємо як соціальний нашим військовим», – розповідає власник пекарні.
Постійні ворожі обстріли та знеструмлення міста змусили підприємця замислитися щодо того, як забезпечити безперебійну роботу пекарні на випадок критичних ситуацій. Рішенням стали духові шафи, які працюють на пелетах і можуть випікати хліб навіть в блекаут.
«Це багатоярусні кам’яні печі, які працюють на альтернативному паливі. Спочатку вони працювали на дровах, а потім ми їх модернізували для роботи на пелетах (ред. – гранули з пресованих дерев’яних відходів чи іншої органічної сировини). За рахунок внутрішнього зберігання тепла такі печі дозволяють допекти хлібобулочні вироби навіть за відсутності електрики, чи коли працівники вимушені зупиняти усі процеси під час повітряної тривоги, щоб спуститися в укриття», – пояснює пан Даянат.
Даянату Мамедову також довелося наново налагодити логістику, аби закуповувати сировину для виготовлення хліба та роботи печей. Те, що раніше можна було купити на будь-якому ринку в Херсоні – наразі доводиться замовляти за кілька тижнів в інших регіонах. При цьому більшу частину часу й зусиль витрачають на пошук водіїв, які готові їхати до Херсона попри ризик обстрілів. Чоловік не приховує, це дуже складно та вибору немає, інакше підприємство зупиниться:
«Ми зберігаємо особливу технологію випікання 1980-тих років, на заквасці та опарі. Крім борошна, дріжджів та солі в складі нашого хліба немає більше нічого, жодних добавок. Це дозволяє йому чудово зберігатися 72 години. Робимо такий хліб з різного борошна, та от житнє відшукати в Херсонській області неможливо. Тому привозимо його з Черкас. Так само не знайти і пелети для печей, веземо з Одеси».
Даянат Мамедов додає, за 30 років роботи в цій сфері час війни є найважчим для втримання бізнесу на плаву. Однак релокувати пекарню намірів не має. Підприємець чітко називає досвід, що отримав за цей час: стресостійкість, уміння швидко орієнтуватися в нових умовах та приймати рішення, зберігати спокій у моменти загальної паніки, розставляти пріоритети та розпоряджатися власним ресурсом.
Дитячий садок без повітряних тривог
Вимушена переселенка з міста Таврійськ, що на Херсонщині, Сніжана Василенко наважилася відкрити власну справу з нуля в зовсім незнайомому для себе місті – Миколаєві. Дитячий центр розвитку «Toto kids club» функціонує чотири місяці і завдяки інноваційним рішенням щодо безпеки і виховання дітей його послуги стрімко набирають попит.
«Про свій бізнес я замислювалася ще під час декрету, до початку повномасштабного вторгнення. Коли ж ми евакуювалися до Івано-Франківська, ця ідея знову стала актуальною. Перебуваючи в чужому місті без рідних я не мала можливості залишити на когось трирічну доньку. Потім через роботу чоловіка ми опинилися в Миколаєві, й тут ситуація знову повторилася. Державні садочки були закриті, приватні – переповнені. Торговельні центри, крамниці та інші заклади зачинені. Вийти на прогулянку з дитиною було нікуди», – згадує Сніжана.
Сніжана Василенко, підприємець-ВПО та заснований нею Дитячий центр розвитку «Toto kids club»
Тоді дівчина порадилась з чоловіком і вирішила відкрити сучасний простір, де діти могли б і погратися, і повчитися чомусь новому. Сніжана Василенко педагог за освітою та має досвід роботи в дошкільних навчальних закладах, тому чітко розуміла, яким хоче бачити свій центр. Найголовніший акцент майбутнього закладу – комфортність та безпечність.
«Я шукала приміщення на цокольному поверсі. Тому що не хотіла, щоб діти та працівники під час кожної повітряної тривоги спускалися в укриття. Це не просто стрес для малечі, а й достатньо важкий організаційний момент для вихователів. Фактично центр мав стати укриттям, де не чутно вибухи та сирени. Це також дозволило би не переривати навчально-виховний процес», – пояснює Сніжана.
Дитячий центр розвитку «Toto kids club» у Миколаєві
Зважала дівчина і на розташування садочка. Саме тому обирала приміщення в центрі Миколаєва з гарною транспортною розв’язкою, аби до закладу було зручно добиратися зі всіх куточків міста. Також обов’язковою умовою було наявність поруч зеленої зони для прогулянок дітей на свіжому повітрі.
«Врешті таке приміщення знайшлося. Воно має велику квадратуру, світле та просторе. Тут є два виходи, пожежна сигналізація, вентиляційна система, охорона. Також по периметру всього простору стоять бетонні колони, які тримають стелю, тим самим створюють додаткову безпеку. А в двох хвилинах знаходиться каштановий сквер, тож ми маємо можливість виводити дітей на вулицю і при оголошенні повітряної тривоги швидко повернутися до нашого центру-укриття», – говорить Сніжана Василенко.
У центрі безпечно й комфортно
Відмітимо, що дрібний косметичний ремонт та облаштування центру родина Василенко робила власними силами та за власний кошт. Сніжана пояснює: хотіли б залучити грантові кошти та процедура була занадто складною й затягнутою.
Окрему увагу колектив закладу звертає на психологічну роботу з дітьми. Адже багато малечі травмовано війною. Окупація, евакуація, обстріли, загибель рідних – все це потребує ретельної роботи зі спеціалістами. Тому під час прийому дітей до центру та спілкування педагоги виявляють, чи необхідна дитині допомога та в якому форматі. Наприклад, заняття з психологом, логопедом чи арт-терапія.
Також у центрі діють знижки для родин ВПО та військовослужбовців. А під час повітряних тривог скористатися приміщенням закладу як укриттям можуть всі люди абсолютно безкоштовно.
Підтримка бізнесу на рівні влади
Дієві рішення підтримки бізнесу, наприклад, у Херсоні, знаходить і міська влада. Відтак, для працюючих компаній у місті діє мораторій на перевірки деяких служб. Серед них: податкова, Держпродспоживслужба, Держпраця. Крім того, такі підприємці звільнені від сплати земельного податку. При цьому остання ініціатива спочатку була реалізована на рівні міської влади, а з літа минулого року ще й затверджена на державному рівні.
«Обидві ініціативи будуть діяти як мінімум допоки Херсонщина знаходитиметься у зоні бойових дій, – зазначає заступник херсонського міського голови Віталій Бєлобров. – Також раджу звернути увагу на існуючі державні програми підтримки, зокрема «Доступні кредити 5-7-9%» . Актуальні пропозиції таких проєктів ми регулярно відслідковуємо та висвітлюємо у соцмережах на сторінках міської адміністрації».
Пан Віталій ділиться й планом дій на час, коли лінія фронту відсунеться від Херсона на 50 та 100 км (вихід з червоної зони – ред.). Для цього вони активно вивчають досвід Швеції, Німеччини, Польщі, Словенії, Болгарії та Фінляндії. Серед рішень на майбутнє передбачено облаштування у Херсоні індустріальних парків. Тим самим будуть створені спеціальні економічні зони, в яких впроваджуватимуть різні економічні стимули для того, щоб бізнес заходив у регіон. Наприклад, зменшені або взагалі скасовані податки, додаткові пільги та доступні кредити. Також такі площадки дозволять налагодити зручну логістику та утворити багато нових робочих місць.
А ще у планах херсонської міської влади – оновлення системи підготовки кадрів через навчання в багатопрофільних училищах та коледжах. Зокрема, в Фінляндії є такі заклади, де можна здобути освіту за 29 напрямками: інженерія, готельно-ресторанний бізнес, кулінарія. Навчання поєднано з практикою та можливістю заробітку. Отримати професійний фах в таких закладах вважається в Європі престижним.
Гранти для бізнесу в умовах війни
Знайти інноваційне рішення – частина шляху, адже надалі підприємці починають пошуки фінансування для його реалізації. Вирішити це можуть гранти підтверджує CEO HS Investment та кураторка WTech Ірина Ніколаєва.
«За проєктом «AIBC EUROCLUSTERS» та «EU4BUSINESS» можна отримати до 10 тисяч євро на діджиталізацію свого підприємства. Це, наприклад, створення онлайн-магазину для продажу товарів чи додання на сайт компанії англійської мови. Також триває програма «Новий рівень», в рамках якої можна залучити до 8 мільйонів гривень на придбання обладнання для виробничих підприємств. Але тут є обов’язкова умова – створення до 25 робочих місць та їх утримання протягом 2 років. Зауважу, що для деокупованих територій співвідношення фінансування складає 80 на 20 % (грантові та власні кошти), а для всіх інших – 50 на 50», – розповідає пані Ірина.
Ще одна можливість отримати підтримку – це державна програма «єРобота». Ініціатива першочергово розрахована на малий бізнес та дозволяє отримати допомогу на 250 тисяч гривень. При цьому, роботодавець має працевлаштувати двох людей принаймні на чотири місяці. Дізнатися більше про наявні грантові проєкти можна за посиланням.
Також при запуску бізнесу чи відновленню роботи на місцях в існуючих обставинах Ірина Ніколаєва радить зважати на наступні чинники:
- Аналіз місцевого ринку: чи є актуальним наразі ваша послуга чи товар в даному місті/регіоні.
- Наявність цільової аудиторії та її купівельна спроможність. Необхідно зрозуміти, чи готовий клієнт оплачувати чек на який розраховує підприємець.
- Локація для розташування підприємства згідно безпекових аспектів. Це стосується як місця в межах міста/області, так і самого приміщення під роботу.
- Забезпечення альтернативними джерелами енергії, наприклад, встановлення сонячних панелей.
- На постійний основі моніторити наявні проєкти, прораховувати розвиток ситуації та розробляти бізнес-плани. Це дозволить залучити кошти у найбільш влучний момент.
- А ще вірити у себе та робити все не на емоціях, а з холодною головою.
«Пам’ятка для українського бізнеса під час війни» від Мінреінтеграції
Автор: команда “Херсон плюс”
Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України. Проєкт реалізовано ГО “Інтерньюз-Україна” за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
