Каховська ГЕС 2.0: чи варто відновлювати зруйнований гідровузол?
З 24-го лютого 2022 року Каховська ГЕС стала одним з ключових об’єктів на Херсонщини, мова про який не сходила з новинних стрічок. Стратегічно важливу установу було окуповано у перші години повномасштабного вторгнення. А далі не допуск працівників до їх робочих місць, зупинка двох з шести гідроагрегатів, відсутність належних ремонтних робіт, підрив російськими військовими дорожнього полотна при відході з правого берега, тощо. Увесь цей час фахівці давали різноманітні прогнози з ймовірним сценарієм подій в разі руйнування греблі Каховської ГЕС.
Нині ж у соціальних мережах нова дискусія: чи варто відновлювати Каховський гідровузол? Адже Дніпро повернувся у старе русло, відкривши на осушених ділянках Каховського водосховища чимало цікавих та важливих для історії краєзнавчих знахідок. І те, про що багато років не говорили у широких колах набуло нового значення. А саме, що гідровузол був побудований на місці Великого Лугу, місцевості з козацькою спадщиною.
При підготовці першої та другої частини нашого аналітичного матеріалу про екологічні наслідки руйнування Каховської ГЕС для Херсонщини ми не могли оминути увагою це питання. Тож запитали в наших експертах: «Чи варто відновлювати Каховський гідровузол?»
Сергій Рибалко, член Всеукраїнської Аграрної Ради та голова фермерського господарства «Аделаїда»:
«Каховську ГЕС необхідно обов’язково відновлювати, бо без цього Херсонщина перетвориться на пустелю, якою вона була до 50-тих років. Це повноцінна система зрошення усього нашого регіону. Так, ми відновимо 1 тисячу гектарів (ред. зона осушення дна Каховського водосховища), але знищимо 350 тисяч гектарів, а в потенціалі 500 тисяч гектарів. Якщо ж ми втратимо таку кількість поливних площ – ми не зможемо отримувати високі врожаї, а це значні збитки в доходах та робочих місцях.
Також без Каховського водосховища в нас не буде судноплавства Дніпром. А це магістраль, яку ми просто зобов’язані використовувати для розвантаження наших доріг. Візьміть до прикладу Дунай чи Рейн, там баржа за баржею йде.
Крім того, зараз мало хто говорить, що дніпровська вода забезпечувала питною водою не лише наш регіон, а й частину Мелітопольського та Бердянського районів. В планах було дотягнути Каховський магістральний канал аж до Маріуполя, де не вистачає води високої якості для людей. Тому Каховський гідровузол – це наш величезний ресурс, який необхідно розвивати задля процвітання України».
Олексій Чачібая, Директор Національного природного парку «Нижньодніпровський»:
«Наразі ми повинні мати два розуміння розвитку подій надалі. Перший – повне відновлення Каховської ГЕС після деокупації. Тоді частина територіально-природньої екосистеми півдня України повернеться на свої круги, так як було останні 70 років. Й ми принаймні можемо передбачити процес відновлення флори та фауни.
Друге – якщо цього не відбудеться. Тоді як саме буде розвиватися екосистема Херсонщини нині спрогнозувати ніхто не може. Бо аналогів такої техногенної катастрофи ні в Європі, ні в світі немає. В цьому випадку ми маємо провести масштабні наукові дослідження, аби з’ясувати якість ґрунту та води в цій місцевості. Після цього ми зможемо зрозуміти, які види рослин зможуть вижити на цих територіях та зробити самостійне насадження. А також сформувати підкормку тваринного світу, аби це стало природним середовищем для певних видів тварин, птахів і риб. Усе задля того, аби зона затоплення та осушення не перетворилася на пустелю».
Ігор Пилипенко, доктор географічних наук, професор, декан факультету біології, географії та екології ХДУ:
«Каховське водосховище створювало підпір води 16 метрів, що тиснуло на водоносний горизонт та підтримувало рівень води ще в 4 регіонах, крім нашої Херсонщини. Громади брали воду з цього шару, який був заповнений водою за допомогою свердловин та колодязів. Нині ж джерела води не має й людям просто не має звідки її взяти. Тому, на мою думку, Каховську ГЕС потрібно відновлювати. В іншому випадку, вирішення проблеми нестачі води потребує дуже великих коштів. Хоча знову таки, говорячи про альтернативу, що в нашому степу може стати джерелом води? Уявіть, в 30-ті роки в селищі Чаплинка був тільки один колодязь. Коли ми провели туди воду цей район почав заселятися та розвиватися, а тепер води не має. Це буквально відкат назад.
Необхідно відновлювати і Каховський магістральний канал, і Каховську зрошувальну систему, і нормальне водопостачання Нікополя, і повноцінне водозабезпечення Запорізької АЕС та ТЕС. Все це можливо лише за наявності греблі, яка буде закривати великий сегмент водоспоживання та станції, яка буде виробляти гідравлічну енергію. Можливо, власне, Каховське водосховище не має бути таким як воно було, за розміром і обсягами. Але тоді необхідно вирішити питання неефективних мілководних ділянок та продумати систему укріплення берегів, щоб вони не руйнувалися в умовах сухого узбережжя».
Андрій Селецький, начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації, історик-краєзнавець:
«Коли підірвали Каховську греблю в мене «народилася» фраза, що наші прадіди й діди жили без водосховища довше та успішніше, ніж ми живемо з водосховищем. Тобто до того як створили Каховське водосховище на території цього басейну було більше населених пунктів, в яких проживало більше людей, ніж зараз. І вони тоді були забезпечені водою. Звичайно, це не була вода з кранів – це були колодязі, невеличкі системи водопроводу… Але це більше 70 років тому. Тож моя особиста думка, як фахівця історії Херсонщини, що відновлювати Каховське водосховище непотрібно. Можливо це необхідно робити як канал меліорації для лівого берега, бо на правому є річки для забезпечення відповідних запитів. Наприклад, в селищі Нововоронцовка є степова річка Тернівка, яка до сих пір тече. Вона обміліла та зі зміненим руслом, але якщо її розчистити та відновити – ми матимемо повноводну річку й доступ до води. Тобто Нововоронцовка за відсутності Каховської ГЕС не залишиться без води в жодному разі».
Каховська ГЕС через три тижні після катастрофи Джерело: Новая Каховка \ Новости
Тим часом, 18 липня 2023 року Кабінет Міністрів України погодив реалізацію експериментального проекту відновлення Каховського водосховища та ГЕС. Чим влада поставила остаточну крапку в суспільних обговореннях.
За словами Першого віцепрем’єр-міністра – Міністра економіки Україні Юлії Свириденко, таке рішення було прийнято бо теракт завдав надзвичайної шкоди економіці країні та екології прилеглих регіонів:
«Без джерел води опинилися зрошувальні системи 5,8 тисяч квадратних кілометрів сільгоспугідь, на яких вирощувалось біля двох мільйонів тон зерна на рік. Від дефіциту води потерпають й промислові підприємства регіонів. Втрачено 355 МВт потужностей відновлювальної електроенергії. Окрім того, без відновлення Каховського водосховища неможливе повноцінне відновлення роботи Запорізької АЕС після деокупації станції».
Проект розрахований на два роки та передбачає два етапи. На першому будуть здійснені проектувальні роботи та забезпечена підготовка необхідної бази для подальшого відновлення – будівництва окремих споруд необхідних для стабільної роботи ГЕС. Що ж стосується другого, то він також передбачає проектування, а ось роботи на місці розпочнуться після деокупації території, де розташована Каховська ГЕС.
«Це не типова ситуація для проектування, адже без вихідних даних та доступу до зони будівництва, будуть використовуватися матеріали минулих років. Тому підрахувати вартість робіт наразі складно. Крім цього буде розглянута можливість об’єднання з раніше запланованою Каховська ГЕС-2 на правому березі. Вважаю, у такому випадку доречно буде об’єднати ці дві споруди. І це буде нова станція з новою потужністю, яка необхідна для держави», – наголошує голова правління ПрАТ «Укргідропроект» Вадим Крайник.
Каховська ГЕС через три тижні після катастрофи Джерело: Новая Каховка \ Новости
Автор: команда “Херсон плюс”
