Теракт на Каховській ГЕС: які наслідки для екології та сільського господарства-2
У другій частині великого матеріалу разом з експертами розкажемо про проблеми з питною водою через підрив Каховської ГЕС. Катастрофа вплине й на зміну клімату і боляче вдарить по родючим сільськогосподарським землям. Тож аграрна Херсонщина може стати краєм пустель!
У першій частині матеріалу ми розказували про величезні збитки та жахливі наслідки для довкілля після підриву Каховської ГЕС. Чи очікувати повернення на Херсонщину великих весняних паводків і де осяде «гримуча суміш» забруднюючих речовин, яка потрапила у воду?
Нестача питної води
Проблеми з питною водою в Херсонському регіону будуть пов’язані не лише з її якістю. Після руйнування греблі Каховської ГЕС лише у перші дні катастрофи рівень води критично знизився у 21 свердловині громад, що межують з Каховським водосховищем. Це населені пункти: Нововоронцовка, Осокорівка, Золота Балка, Михайлівка, Новоолександрівка, Новоберислав, Милове, Качкарівка, Новокаїри, Берислав, Червоний Маяк, Веселе. Про це повідомляє Херсонська обласна військова адміністрація.
Про ситуацію в одному із зазначених населених пунктів ми поспілкувалися з начальником Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрієм Селецьким. Він зазначає, проблеми з водопостачанням у Нововоронцовці були з 1995 року, коли тодішня влада прийняла рішення про ліквідацію технічного водогону. Таким чином залишився лише один артезіанський водогін, який люди використовували для всіх потреб. Тому води на всіх не вистачало і влітку вона подавалася за графіком. Обміління водосховища – стало ще одним фактором погіршення даного питання.
«Зауважу, що в березні цього року в нас вже була так звана репетиція трагедії. Тоді окупанти підірвали дорогу через греблю, тим самим пошкодивши її. Вода почала уходити безконтрольно. З нашого сектора вода відійшла приблизно за 60 метрів в довжину та 2,4 метри в глибину. Через це в нас зупинилися одна зі свердловин. Загалом їх в нас дві, але на той момент справний насос був лише один і щоб його перекинути необхідно було підігнати кран та все зробити», – розповідає пан Андрій.
Та свердловина знаходиться безпосередньо на березі водосховища і будь-яка техніка розстрілювалася російськими військовими з протилежного, лівого берега. Тоді все полагодити комунальникам допоміг туман, користуючись ним як прикриттям ці герої швидко все виправили й водопостачання у селищі відновилося.
Коли ж сталася катастрофа 6 червня – вода почала відходити відразу о третій ночі, приблизно один метр за годину. Вода трималася у свердловини ще чотири дні, а потім селище опинилося без води з водосховища остаточно.
«Паралельно з цими всіма подіями ми активно готували до роботи ще дві свердловини через Осокорівську затоку. Ці підключення складні, бо відбуваються через підводну мережу – дюкер. До того ж, він був побитий уламками снарядів. Нам дуже допомогла обласна військова адміністрація та ще кілька міжнародних організацій, які надали все необхідне і нам вдалося підключити ці дві свердловини, поки вода ще трималася в свердловині на березі водосховища. Робота в цьому напрямку триває, бо є внутрішні та зовнішні пориви і ми качаємо воду з величезними втратами. Однак на сьогодні в Нововоронцовці вода є щодня, не у всіх мікрорайонах та вона є», – ділиться Андрій Селецький.
Обміліле Каховське водосховище біля смт Новововоронцовка. Джерело: Нововоронцовська селищна військова адміністрація
Що ж стосується якості води пан Андрій відповідає так: «В нас завжди були деякі перебільшення в показниках певних сполук та це не було критичним для організму й люди вживали її як питну. Наприклад мій 5-ти річний син п’є воду з-під крана і я це роблю також. Це називається ще гастрономічне пристосування. Проте, звичайно, влада має прагнути до ідеалу і ми не можемо не реагувати на цей факт. Тож за підтримки міжнародних партнерів вже встановлений один осмос з абсолютно чистою водою, яка надається цілодобово усім бажаючим безкоштовно. Ще один осмос планується встановити прямо на свердловині».
Зміна клімату: Херсонщина може стати краєм пустель
Під час нашого спілкування експерти звертають окрему увагу на проблему осушення дна Каховського водосховища. Просто неба опинилася територія площею понад 1000 квадратних кілометрів, що призвело до втрати Україною величезних рибних запасів. Тільки станом на 7 червня Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Дніпропетровській області було зафіксовано масову загибель карася, понад 20 тисяч осіб, в акваторії Мар’янскої затоки Каховського водосховища. Загалом же було втрачено щонайменше 11 тисяч тон риби з водосховища.
Мор риби в акваторії Мар’янскої затоки Каховського водосховища
Додамо, що на момент теракту, у Каховському водосховищі нараховувалося не менше ніж 43 види риб, з яких 20 – мають промислове значення. За розрахунками Української природоохоронної групи на відновлення таких запасів знадобиться мінімум 7-10 років.
Та крім очевидної шкоди, відкрите піщане дно водосховища може стати пустелею з усіма послідуючими наслідками. Це в свою чергу впливатиме на клімат півдня України.
«Зміниться весь гідрологічний фонд Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської області та АР Крим. Тому що Каховське водосховище напитувало вапнякові горизонти, який знаходився на його березі й по цьому прошарку породи відбувалася передача води на великі відстані по всіх зазначених чотирьох регіонах. Зараз запас води в цих шарах ще тримається, але він поступово виснажується. Відновитися же він не може без підпору води з водосховища», – ділиться доктор географічних наук Ігор Пилипенко.
Обміління Каховського водосховища у зоні зруйнованої греблі – місця, де черпав воду Північно-Кримський канал та у районі Нікополя
Таку думку підтверджує і науковець Олексій Чачібая. Він зазначає, вже проведені відповідні виміри, які свідчать про відходження ґрунтових вод на 5-6 метрів. І це станом за місяць після катастрофи, далі ситуація буде тільки погіршуватися: «Якщо свердловини по правому берегу раніше були на рівні 75 метрів, то нині це буде 80 і більше метрів. В подальшому це відображатиметься на будівництві цих свердловин, очисних спорудах на них та витратах електроенергії, яка має підняти воду з глибини».
І це ще не все. За словами пана Олексія зникнення Каховського водосховища призведе до зменшення кількості дощів й снігів на Херсонщини. Бо регіон втратив дуже велику площу водної поверхні, яка випаровувалася та впливала на обсяги атмосферних опадів.
Каховське водосховище поступово перетворюється на пустелю. Джерело: Міндовкілля
Матиме вплив і підтоплення лісів. За інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України велика вода покрила майже 55 тисяч гектарів лісових масивів на Херсонщини.
«Постраждали окремі зони, але величезна арена лісів в районі Олешок та Козачих Лагерів не були затоплені. Бо вони знаходяться вище підняття рівня води, як називають місцеві «на кучугурах». Та надалі все буде залежати від динаміки ґрунтових вод. Бо сосна, яка складає основу наших штучних лісів, потребує більш дренованих ділянок (ред. надлишок води не має затримуватися у ґрунті). В іншому випадку, корінна система сосни буде загніватися й дерева загинуть», – зазначає Ігор Пилипенко.
Затоплений ліс в районі селища Корсунка. Джерело НК до Зими
«Удар» по аграрній сфері
Непоправної шкоди та значних збитків катастрофа нанесла і аграрному сектору Херсонщини. За попередніми оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства України велика вода затопила близько 10 тисяч гектарів сільськогосподарчих земель на правому березі та в декілька разів більше на лівому. Крім того найбільша в Україні та Європі зрошувальна система втратила єдине джерело живлення. Тож вже цього року без Каховської ГЕС поля Херсонського регіону можуть зазнати значної посухи.
Детальніше про це нам розповідає член Всеукраїнської Аграрної Ради та голова фермерського господарства «Аделаїда» Сергій Рибалко: «На сьогодні по правому берегу, якщо це нижче греблі, ще можна відновити роботу зрошувальних систем. Бо вода там вже знаходиться у звичному руслі. Крім того можна якось підключитися до Інгульської системи зрошення, бо цю систему будували з урахуванням підкачування води саме з Дніпра. Вода в Інгульці підсолена й взагалі не дуже гарної якості для поливу через розташовані поруч металургійні заводи. Тому цю воду розбавляли дніпровською. Але зробити це буле дуже складно. Зокрема через те, що велика вода зруйнувала всі насосні станції, їх фактично змило».
Та основні системи зрошення правобережжя, за словами пана Сергія, знаходилися вище греблі й живилися від води Каховського водосховища, наприклад в Бериславському чи Нововоронцовському районах. Зараз вода відійшла від берегів від 100 метрів до 1 кілометру, тому всі труби для водозабору просто не дотягуються до води. Тим паче ця територія знаходиться під постійними обстрілами. Тож цим зрошенням скористатися не можливо взагалі. Що ж стосується лівобережжя, то ситуація із зупинкою систем зрошення є ще масштабнішою та критичнішою.
«Точки водозабору, які були в Каховському магістральному каналі та Північно-Кримському каналі зараз знаходяться нижче і тому взяти звідти воду буде практично неможливо. Фактично Каховський, Генічеський та Скадовський райони будуть без води. До речі Крим також буде без води. Альтернативних джерел води для всіх цих територій просто немає, – пояснює Сергій Рибалко. – Єдині ділянки, де ще можна видобувати звідкись воду – це частина лівобережних територій, які розташовані нижче греблі та наближені до Дніпра. Що ж стосується свердловин, то їх по лівому берегу дуже мало і ними можна забезпечити близько 10 тисяч гектарів. Це майже нічого в порівняні з необхідними запитами».
Загалом руйнування Каховської ГЕС зупинило водопостачання 31 системи зрошення полів Херсонської області (94%), Запорізької (74%) та Дніпропетровської (30%). У 2021 році ці системи зрошення забезпечували 584 тисячі гектарів, з яких Україна отримувала близько 4 мільйонів тонн зернових і олійних культур на суму в 1,5 мільярди доларів. Затоплення та обмежений доступ до води негативно вплине на ці показники.
«Без зрошення в нас буде падіння мінімум вдвічі, а то і втричі по основним культурам – пшениці та ріпаку. Також це фактично унеможливлює вирощування кукурудзи, сої та овочевих культур. Постраждає і садівництво з виноградарством. Все це є основним для аграрного сектору Херсонщини для продуктивної роботи. Тому в майбутньому для нашого регіону буде складатися дуже трагічна та складна ситуація. Йдеться не лише про виробництво продукції, а й про втрату десятки тисяч робочих місць», – зазначає аграрій.
Наводить експерт і кілька прикладів таких підрахунків. Якщо гектар суходольної пшениці сумарно дає доходу 15 тисяч гривен, то гектар томатів – 250 тисяч гривен, картоплі – 200 тисяч, а кавунів на зрошенні – 80 тисяч. Різниця й в робочих місцях: гектар суходольної пшениці – це 30 людино-годин, а гектар томатів – 400.
«Це відкидання у розвитку на 70 років назад, а економіка Херсонщини просяде на 20-30%», – наголошує Сергій Рибалко.
А ось чи очікувати підняття цін на продукти? За словами пана Сергія, на поточну ситуацію на ринку руйнування Каховської ГЕС не матиме впливу. Адже здебільше затопило сільськогосподарчі землі лівого берега, з якого вже другий рік ми не отримуємо врожай. Наразі ціни на ринку формуються під впливом інших факторів: різновиду овочів, місця вирощування, відстань доставки та ризику. Саме через останній момент борщовий набір в Херсоні буде коштувати дорожче, ніж в Миколаєві чи Одесі.
Наприкінці нашого спілкування Сергій Рибалко наголошує ще на одному наслідку для аграрного сегменту через підрив Каховської ГЕС: «Дуже постраждала інфраструктура портів. Перш за все це компанії елеваторів, які знаходилися на березі Дніпра. Також ми говоримо про те, що постраждала річкова логістика, яка в нас інтенсивно використовувалася та значно розвантажувала дороги. Тільки компанія «Нібулон» вивозила десь до 4 мільйонів тон зерна на баржах, а так би це було 200 тисяч вантажівок. Відтепер організація судноплавства вище Каховки є просто неможливою».
Це далеко не всі екологічні наслідки, бо спрогнозувати на сьогодні як саме позначиться підрив Каховської ГЕС на екосистему Херсонщини неможливо. Експерти наголошують, аналогів такій техногенній катастрофи ні в Європі, ні в світі немає. Це воєнний злочин проти нашої України. Так як за міжнародним законодавством руйнування гребель прямо заборонено навіть якщо вони є військовими об’єктами. Під час інтерв’ю фахівці зійшлися в одному – катастрофічні наслідки ми будемо спостерігати та долати ще багато років.
Автор: команда “Херсон плюс”
