Теракт на Каховській ГЕС: які наслідки для екології та сільського господарства-1

У першій частині матеріалу ми розкажемо про величезні збитки та жахливі наслідки для довкілля після підриву Каховської ГЕС. Чи очікувати повернення на Херсонщину великих весняних паводків і де осяде «гримуча суміш» забруднюючих речовин, яка потрапила у воду?

6 червня 2023 року –  трагічна дата для України. Орієнтовно о 2.50 ночі була підірвана окупантами гребля Каховської ГЕС, що спричинило найбільшу техногенну катастрофу в Україні з часів вибуху на Чорнобильській АЕС та в Європі за останні десятиліття.

Аби зрозуміти масштаби катастрофи, нагадаємо, що Каховський гідровузол замикав систему Дніпровського каскаду гідроелектростанцій та мав водосховище, друге за площею і перше за об’ємом води. Загалом тут утримувалося 18 мільйонів тон води, з яких майже 15 зійшло на територію Херсонщини. Було затоплено 600 квадратних кілометрів регіону по обидві береги Дніпра. Велика вода не щадила нікого й нічого на своєму шляху та зносила усе в акваторію Чорного моря. Під кілька метровим шаром води опинилися будинки, автозаправні станції, поля, лісові масиви тощо. В той же час, донна зона водосховища вперше за 70 років опинилася просто неба.

Зруйнована Каховська ГЕС

Сума збитків завданих довкіллю, за попередніми підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, становить понад 146 мільярдів гривень. Повноцінне фіксування та оцінка наслідків катастрофи наразі не можлива, адже частина затоплених територій є окупованою. Ми поспілкувалися з кількома експертами та зібрали ключові факти екологічної шкоди для Херсонщини.

Екологічна катастрофа Херсонщини. Джерело: Міндовкілля

Повернення великих весняних паводків

«Перше, що ми повинні розуміти! Ми втратили величезну водойму і це призвело до кардинальної зміни ландшафту в зоні Каховського водосховища. Умовно кажучи два протилежні за своєю формою ландшафти помінялися місцями: аквальний (ред. водний) на суходільний. Що ж стосується територій нижче за течією – там відбувається протилежна ситуація. Території, які багато десятиліть не затоплювалися – зараз тимчасово затоплені. В більшості ділянок вода з часом повністю зійде, але можливо на окремих ділянках утворяться замкнені котловини. Вони будуть наповнені цією водою і певний час існуватимуть у вигляді озер. Тобто знову таки йдеться про зміну в характеристиці ландшафту регіону», – розпочинає нашу розмову доктор географічних наук, професор і декан факультету біології, географії та екології ХДУ Ігор Пилипенко.

Ігор Пилипенко, доктор географічних наук, професор і декан факультету біології, географії та екології ХДУ

Він наголошує, все це суттєво вплине на екосистеми нашого регіону. Адже відтепер територія нижнього Дніпра буде існувати в режимі високих весняних паводків й заплавні території обох берегів будуть затоплюватися щороку. І хоча жителі прибережних населених пунктів Херсонщини раніше спостерігали це явище – нині йдеться про зовсім нові масштаби підтоплення.

«Каховське водосховище виконувало функцію гідроакумуляції у весняний період, а Каховська ГЕС дозволяла контролювати обсяги сходу зайвої води в нижнє Дніпро. Звичайно, я гадаю, що фахівці будуть намагатися впливати на характер паводків. Проте Дніпро доволі диференційований за обсягом щорічного річкового стоку. Все залежить від опадів, які формуються зимою та весною в басейні Дніпра, який частково знаходиться на територіях декількох країн. Чим більше водний рік, тим більше водосховища вище Каховського будуть скидати об’єм води. А це, нагадую, п’ять водосховищ: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Середньодніпровське та Дніпровське. І жодне з них не може стримувати воду у своїх «резервуарах» до нескінченності», – пояснює пан Ігор.

Каховська ГЕС до повномасштабного вторгнення. Джерело: Укргідроенерго

Впливатиме на рівень води у низині Дніпра ще один чинник – відсоток водоспоживання в Україні, який поступово знижується з початком повномасштабного вторгнення через виїзд громадян за кордон. Фактично ми повернемося до природнього режиму, який існував до побудови Каховської ГЕС.

«Останній великий весняний паводок був в 1970 року, після створення Каховської ГЕС. Тому ми забули як далеко може заходити дніпровська вода і забудували заплавні території берегів. Наприклад, мікрорайон Корабел у Херсоні будувався з розрахунку існування даного гідровузла, за його відсутності – ця територія опиняється в зоні ризику підтоплення у період весняних паводків. Це ж стосується і вулиць в районі Річкового вокзалу та  Молодіжного пляжу. Підтоплення відбуватиметься не кожен рік, а раз на 3-4 роки і рівень води буде не такий, як ми спостерігали після катастрофи… Та все одно, чи буде комфортним там життя за таких умов? Тим паче, що заливатися ці зони будуть не передбачено. Бо за кількістю опадів фахівці не можуть надавати довгострокові прогнози, лише короткотривалі», – ділиться Ігор Пилипенко.

Велика вода затопила понад 600 кв км Херсонщини. Джерело: Каховська ГЕС | штаб info

Та весняні паводки нашкодять не лише звичному життю людей, а й екосистемі Херсонщини. Адже за рахунок збільшення обсягу води у нижньому Дніпрі – шлейф прісної води буде проявлятися більше звичних меж.

«Якщо раніше в нас опріснювався лише лиман в районі Коблево, Миколаївської області, то нині це відбуватиметься на більшій території та значно потужніше. А переважання прісної води це розвиток зовсім інших мікроорганізмів: водоростей чи дрібних біоресурсів. Цей процес буде не постійним та в середині літа повертатиметься в норму, але фактично море відтягнеться за Дніпровсько-Бузький лиман», – зазначає професор.

Екоцид природного комплексу півня України

Херсонщина – унікальний природний комплекс, тваринний та рослинний світи якого формувалися сотнями років. Деякі види флори і фауни існували тільки в межах нашого регіону, тобто вони були ендеміками. Відтепер все це може стати лише згадкою на сторінках підручників та енциклопедій. Адже за розрахунками Української природоохоронної групи в зоні затоплення та осушення опинилися 48 об’єктів природно-заповідного фонду, які частково або повністю постраждали. Серед них Національний природний парк «Нижньодніпровський», розташований на територіях Бериславського, Білозерського, Голопристанського та Олешківського районів, а також міст Херсона та Нової Каховки.

Супутникові знімки фрагменту території парку з різницею у два тижні. Джерело: НПП «Нижньодніпровський»

«В перший день катастрофи територія парку була затоплена на 96%, а через добу на всі 100%. А це 88 тисяч 177 гектарів. Всі природні ресурси, які відображені в нашому Літописі природи за останні сім років, були фактично змито водою шаром в 6 метрів 15 сантиметрів. На даний час велика вода зійшла, але територія і досі затоплена десь на рівні 30-35 см. Тому поки ми не можемо констатувати повернення видового составу фауни або відновлення флори. Все, що наразі залишилося від нашого парку – великі дерева, які як ми спостерігаємо на супутникових знімках є ще зеленими. Однак якщо точка росту дерев довгий час буде закрита водою – вони теж загинуть», – розповідає директор НПП «Нижньодніпровський» Олексій Чачібая.

Олексій Чачібая, директор НПП «Нижньодніпровський»

Пан Олексій додає, орієнтовні збитки для установи вже складають 46 мільярдів 550 мільйонів гривень. Він впевнений, ця сума зросте. Бо про повні підрахунки говоритимуть лише коли територія парку буде повністю деокупована та розмінована, а працівники парку зможуть проводити дослідження безпосередньо на місці.

Відмітимо, що вся територія парку «Нижньодніпровський» повністю входила до Смарагдової мережі України та двома ділянками до Водно-болотних угідь України. Під охороною парку знаходилося більше 70 видів рослин, тварин, птахів та риб, які занесені до Зеленої і Червоної книг України. На сьогодні фахівці не виключають того факту, що частина унікального природно-заповідного фонду півдня України може бути втрачена назавжди.

Територія парку до повномасштабного вторгнення. Джерело: НПП «Нижньодніпровський»

«Підрив греблі Каховської ГЕС повністю підпадає під визначення екоциду. Тому що це тотальне знищення природних ресурсів. Варто відзначити, що затоплення припало на нерест багатьох видів риб. Наприклад осетрових, які заходили на цей період в нижнє Дніпро та доходили до Каховської греблі. Зараз ми їх не фіксуємо на звичних місцях. Крім того, початок літа – період гніздування багатьох видів птахів. Кладки яєць та маленькі пташенята були вимити великою водою. Чи матиме змогу відновитися будь-який вид тваринного та рослинного світу поки говорити зарано. Бо, підкреслюю, територія парку і досі є затопленою та перспектив, що вода зійде повністю наразі не має», – пояснює Олексій Чачібая.

Зазначимо, що попри стрімку течію та велику відстань розливу води – з перших днів катастрофи неодноразово були зафіксовані випадки врятування тварин з Херсонщини. Черепахи, їжаки, ондатри, єнотовидна собака та дика олениха… І це далеко не увесь перелік тих, кого змогли врятувати спеціалісті та небайдужі люди на берегах Одещини. Виснажених тварин приносило на острівцях з очерету, вирваних з корінням деревах, шматках меблів та іншому смітті.

Врятовані тварини. Джерело: Ігор Бєляков (директор Одеського зоопарку)

«Завдяки нашим колегам було врятовано червонокнижних тритонів, які можуть існувати тільки в прісній воді. Тому коли їх вимило у лиман, а далі у Чорне море – вони масово загинули у солоній воді. Гадаю близько 30% цього виду ми втратили. Проте живі істоти були випущені в інші річки, де є прісна вода для подальшого відновлення популяції. – наводить приклад науковець Олексій Чачібая, – Додам, що через велику воду загинули і представники морської фауни. Впевнений, всі бачили кадри мертвих дельфінів викинутих на узбережжя в Одеській області, Болгарії та Туреччини. Це відбулося через те, що дельфіни прямуючи за своєю кормовою базою заходять далі лиману в прісноводні річки. Проте вони не можуть довго перебувати у такому середовищі через особливості процесу дихання. А під час катастрофи велика кількість прісної води з Дніпра потрапила не лише у лиман, а й в акваторію Чорного моря».

Пан Олексій наголошує, все те, що зараз є нетиповим і нещорічним явищем у природному середовищі – однозначно можна пов’язувати з катастрофою Каховської ГЕС. Під впливом трагедії опиняться всі країни, які належать до басейну Чорного моря, незалежно від відстані.

Наслідки катастрофи для природно-заповідного фонду України

«Гримуча суміш» забруднюючих речовин

Підрив греблі Каховської ГЕС призвело до потрапляння у воду великої кількості токсичних та отруйних речовин. Лише за інформацією філії «Каховська ГЕС ім. П. С. Непорожнього» ПАТ «Укргідроенерго» в обладнанні станції та маслосховищі до моменту підриву містилося 465 тон мастила, яке з великою вірогідністю потрапило у природне середовище. Крім того до зони підтоплення увійшли території Херсонської нафтобази, річкового та морського портів, які також є місцями зосередження паливно-мастильних матеріалів та небезпечних відходів. Опинилися під водою і близько 15 автозаправних станцій у містах Херсон та Олешки.

До цього виду забруднення також необхідно додати відходи зі зруйнованих каналізаційних систем і вигрібних ям, міндобрива та хімікати з сільськогосподарчих земель, а також вимиті скотомогильники й цвинтарі. Всю цю «гримучу суміш» стрімка течія великої води винесла по Дніпру в акваторію Чорного моря.

Через руйнування каховської ГЕС у воду потрапила велика кількість забруднюючих речовини

«Нас рятує реально одне – об’єм води, який зійшов з Каховського водосховища. Орієнтовно  10 кубічних кілометрів лише за три тижні. Це настільки великі обсяги, що концентрація речовин, вимитих в процесі катастрофи у Дніпро, буде не надто високою. Проблема цієї ситуації полягає не в тому, куди вони пішли та як розчинилися – а в яких мулових масах та де саме все це осяде», – зазначає доктор географічних наук Ігор Пилипенко.

За словами професора залишки всіх цих речовин будуть виглядати як звичайна багнюка та може осісти як на тротуарах, дорогах чи домах, так і на полях чи городах. При цьому, мулові маси не обов’язково будуть вимиті великою водою у Чорне море, вони здатні осісти на будь-якій ділянці затоплених територій. 

«Обсяги мулових мас можуть бути різними, починаючи від шару в 5-10 сантиметрів і більше. Так само як і їх якість, що саме в них буде зосереджено. Наприклад, якою буде концентрація заліза чи марганцю. Адже не варто забувати, що у придонних відкладах Каховського водосховища роками накопичувалися залишки важких металів з викидів промислових підприємств Запоріжжя, Дніпро тощо. Не виключаю факту й наявності радіонуклідів. Все це потребує дуже серйозних досліджень по багатьом параметрам, аби перед нами була повна картина наслідків», – говорить пан Ігор.

Рятувальники збирають нафтопродукти, які осіли поблизу населеного пункту в заплаві річки Вірьовчина. Джерело: Каховська ГЕС | штаб info

Звертає увагу професор й на те, що небезпечні речовини на окремих ділянках затоплених територій могли повністю розчинитися у воді та зі зниженням рівня затоплення потрапити у ґрунтові води. В цьому випадку необхідно бути вкрай обережним з водою зі свердловин. Зокрема, за інформацією Новокаховської міської військової адміністрації наразі жителям селищ Козацьке та Веселе заборонено вживати воду зі свердловин. Таке рішення прийняла комісія з питань техногенно-екологічної безпеки за результатами аналізу проб води.

«Якщо на правому березі стан водойм та свердловин знаходиться під контролем спеціалістів, то зрозуміти, що відбувається на лівому березі неможливо. Який склад мікроелементів, чи є небезпечні показники та за скільки вода очиститься? Все це потребує моніторингу. Тому жителям лівобережжя, які брали воду не на дуже великій глибині, на мою думку поливати городи цією водою можна, а ось пити не рекомендовано», – додає Ігор Пилипенко.

У другій частині великого матеріалу разом з експертами розкажемо про проблеми з питною водою через підрив Каховської ГЕС. Катастрофа вплине й на зміну клімату і боляче вдарить по родючим сільськогосподарським землям. Тож аграрна Херсонщина може стати краєм пустель.

Автор: команда «Херсон плюс»

Можливо, вам також сподобається…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *