Ми маємо підтримати людей: родина херсонського священника допомагає переселенцям

Мої діти знають, як це сидіти у підвалах і чути вибухи. Вони знають, як це перейматись за життя своєї мами та батька. Вони знають, як це бігти зі своєї квартири, бути переселенцями і облаштовуватись на новому місці. Саме тому, мої діти зараз – підтримка для тих українців, які зіштовхнулися з війною вперше. Якщо ми маємо сили і досвід, то чому ж не поділитись цим з людьми? Якщо ми маємо можливості, то чому не віддати щось іншим?»

Знайомтесь, це родина херсонського священника Георгія Гуляєва. Вони вже двічі потерпають від «руського міра» і вимушені бігти від обстрілів окупантів. Та все ж знаходять в собі сили жити далі, при цьому ще й допомагаючи іншим. І поки батько служить у церкві, надаючи переселенцям духовну підтримку, 16-річна Поліна та 19-річна Софія активно працюють задля добробуту як родини, так і України. А 23-річний Олександр разом зі своєю жінкою Марією намагаються забезпечити переселенців необхідними речами та житлом. При цьому залучають міжнародних донорів з ЄС та Великої Британії.

Родина Гуляєвих переконана, мають чималий досвід, аби допомогти пережити важкі часи тим українцям, які вперше у своєму житті зіштовхнулися з війною.

Росія постукала у нашу домівку вдруге…

У 2014 році, коли росія вперше завалилась на територію України, отець Георгій разом з дружиною та дітьми перебував на Донеччині. Він пам’ятає події восьмирічної давнини, адже довелося ще не один місяць залишатись під обстрілами.

У Слав’янськ зайшли російські військові і почалося. Постріли, вибухи, зруйновані домівки та людські життя. Російські куратори почали підбурювати місцеве населення, а ті повелися. Все думали, що у них повториться сценарій Криму. А воно ось як вийшло. Тоді я вивіз дружину з дітьми до рідного Херсона, а сам повернувся в зону бойових дій, бо знав, що на мене там очікують парафіяни. І ось так до жовтня 2015 року я вже жив у воєнному часі»,- каже Георгій Гуляєв.

Чоловік подумав про безпеку не лише своєї родини, а й парафіян. Домовившись зі знайомими, отець Георгій разом з однодумцями врятували від обстрілів частину місцевих жителів Донеччини. Прихистком для людей став наш Скадовськ, що на березі Чорного моря. З того часу і почалася їх історія волонтерства.

Я розумів, що маю допомогти людям не лише духовно. Тоді завдяки гарним знайомим нам вдалось знайти пансіонат на березі Чорного моря і евакуювати туди деяку частину наших парафіян. Це в основному були самотні жінки з дітьми або багатодітні родини. Вони безкоштовно там жили ціле літо 2014 року. У Скадовську було добре для дітей, а головне – спокійно»,- додає отець Георгій.

З 2015 року родина Гуляєвих налагоджувала побут, відновлювалась від страшних подій та продовжувала духовно підтримувати всіх, хто цього потребував. І це попри те, що приїхали до Херсона з однією валізою, тож довелося шукати на новому місці навіть посуд та постіль. Та у лютому 2022 року росія вирішила вдруге «врятувати людей від мирного життя». Цього разу завалившись у Херсон….

Напередодні повномасштабного вторгнення я поїхав до Києва у відрядження. Мій старший син та середня донька знаходились в Чернівцях, а ось молодша Поліна з дружиною – в Антонівці, що вже сьогодні відома на весь світ. Саме там у перші дні точилися бої та постраждало чимало людей. Ми жили на території церкви у підвальному приміщенні, тож там мої дівчата і ховалися. Як трохи бої втихали, вирішили евакуюватися на підконтрольну територію України. Бо самі ж розумієте, продуктів, ліків майже не було. Розпочалася суцільна криза, тому попри страх рятували своє життя. На щастя виїхали вдало і тепер у відносній безпеці вся родина»,- розповідає отець Георгій.

Життя дорожче за речі….

І поки отець Георгій разом зі старшими дітьми думав, чим можуть допомогти переселенцям, які масово евакуювалися з Донецька, Маріуполя, Харкова, Миколаєва, жінка Наталя Гуляєва вже прийнялась допомагати випадковим людям. Вона просто стала для них волонтером-перевізником.

Коли наші виїжджали, то розуміли, що треба із собою вивезти речі, хоча б щось взяти. Але так сталося, що перед ними водій відмовився перевозити родину воїна Збройних сил України через особисті побоювання. Наша Наталя виклала речі з авто, посадила жінку та трьох дітей захисника в машину і вивезла їх на підконтрольну територію України. Вона зробила вибір між речами і людським життям на користь людей. Це для неї такий досвід, бо вона вже раніше возила гуманітарну допомогу на Схід України», – ділиться родина.

Згодом до дружини приєднався і Георгій. Він вирішив за допомогою соціальних мереж доносити людям правду. Так, чоловік на власній сторінці у Фейсбук публікував пости з важливою інформацією для переселенців та жителів окупованої Херсонщини. На шостому місяці повномасштабного вторгнення ці пункти для жителів окупованих територій є звичайними, але ще у березні все здавалось страшним.

Я бачив, коли настала окупація, то люди були в паніці. Розуміючи це, почав просто писати інформацію про те, як ця ситуація розгорталась в Донецьку і до чого мають бути готовими херсонці. Тоді розповідав людям, як краще поводити себе на блок-постах, про зовнішній вигляд під час виїзду, що не варто казати окупантам, чи варто постійно показувати документи. Я вже пережив першу окупацію, постріли і це мій досвід, не з книжок чи інтернету, а мій особистий. Коли ти попереджений, то ти готовий до цього і ефект неочікуваності відсутній. Впевнений, ці прості поради змогли врятувати життя»,- каже херсонець.

Наразі отець Георгій служить у храмі, що на Нивках (Київ). Тож і там намагається вислухати людей, підтримати їх морально, і надати корисні поради. Чоловік переконаний, одяг та їжа, що отримують  переселенці – замало. Куди важливіша моральна підтримка, адже дуже страшно опинитись в іншому місті без нічого і просто спостерігати, як живуть інші люди.

Я розумію, що матеріальні речі сьогодні потрібні, але їжу з’їдять, шкарпетки зносять, а що далі? А коли ти показуєш на власному прикладі, що попри війну є цінності життя, є родина, є підтримка. І ось це найважливіше, і ось це треба зберігати. Є любов до своєї країни. Мені здається, що в цьому і є перевага. Я священник і маю нести людям правду і підтримку. Люди пишуть мені у фейсбук або просто приходять до храму і просять підтримки. Просто потрібно поговорити з ними»,- додає він.

Об’єдналися задля переселенців

А ось 23-річний Олександр Гуляєв з дружиною Марією переконані, окрім духовності переселенці ще потребують комфорту, матеріальної та психологічної підтримки. Саме тому, маючи громадську організацію «Центр молоді Чернівців», вирішили змінити вектор з молодіжної політики на допомогу ВПО.

Команда громадської організації стала партнером Чернівецької міської ради, створивши для складів з гуманітарною допомогою систему обліку. Це дозволяє не лише бачити кількість наявної допомоги у приміщенні, а й кількість людей, які вже її отримали. А під час створення координаційної ради ВПО Олександр подав свою кандидатуру і тепер опікується житлом для переселенців.

Я невипадково обрав саме цю тему. Так вийшло, що переселенцям в Чернівцях пропонують тимчасові прихистки. І проживши там кілька тижнів або місяців цілі родини мають шукати собі нове житло. Звичайно ж, винаймати його за свої кошти. Вже незабаром осінь та зима і питання житла буде вкрай актуальним. Тому я так хочу вже до зими хоча б частково розселити людей у нормальні умови. Це мають бути не садочки і не школи, бо там неможливо нормально жити. Це може будуть більше гуртожитки. Є бачення першочергово розселити родини з дітьми, багатодітних, малозабезпечених, матерів-одиначок», – розповідає Олександр.

Доки вирішується питання з новими прихистками, команда Центру молоді Чернівців за підтримки іноземних донорів покращує умови в тимчасових помешканнях ВПО, а також надає адресну допомогу подушками, матрацами та ковдрами. Не забувають і про моральний стан переселенців та юридичну підтримку.

Наразі надання психологічної та юридичної допомоги – поодинокі випадки. Але я думаю, що ми вийдемо на певну модель, щоб надавати такі консультації на постійній основі. Бо люди цього потребують. Наприклад, якщо до нас звернуться прихистки, де живуть діти з інвалідністю або люди похилого віку. І там потрібна буде конкретна проплата за послуги медиків, психологів, юристів, то ми готові це зробити», – додає волонтер.

Відвідуй заходи – допоможи Україні

Крім цього, команда розробила та запустила портал під назвою «Допоможи Україні». На платформі ви можете знайти різні речі з проукраїнськими принтами, цікаві літературні, мистецькі, комедійні заходи за участі відомих людей.

Ми розуміємо, що благодійні організації переважно продають щось або влаштовують класні заходи. І вже на виручені кошти або закуповують якусь гуманітарну допомогу і передають людям, або покривають якісь витрати переселенців у прихистках. Ми створили такий портал під назвою «Допоможи Україні».  І ось він є своєрідною платформою для ГО. Там вони можуть виставити перелік товарів на продаж, анонсувати подію та продавати квитки, а також перекидати кошти волонтерам, користуючись нашими рахунками», – каже Олександр.

Також організація має можливість організувати окремий збір, оформити регулярні благодійні платежі і сума автоматично буде списуватись з рахунків благодійників. Родина Гуляєвих впевнена,  потрібно разом працювати на перемогу України.

Автор: команда «Херсон плюс»

Можливо, вам також сподобається…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.